Вшанування українського ветерана дивізії Ваффен-СС "Галичина" в парламенті Канади спричинило скандал

Обурення висловили єврейські організації та посол Польщі.

Про це пише Politico, інформує УНІАН.

22 вересня під час візиту президента України Володимира Зеленського до Канади у парламенті цієї країни вшанували оплесками запрошеного на засідання 98-річного ветерана дивізії Ваффен-СС "Галичина" Ярослава Гунька.

Під час засідання парламенту спікер канадської палати громад Ентоні Рот оголосив, що в залі присутній "українсько-канадський ветеран Другої світової війни, який боровся за незалежність України проти росіян і продовжує підтримувати війська сьогодні, навіть у віці 98 років".

"Він український герой, канадський герой, і ми дякуємо йому за всю його службу. Дякую вам", – сказав Рот, після чого почалися довгі оплески.

Цей інцидент спровокував хвилю обурення. Єврейські правозахисні організації Центр Симона Візенталя і B'nai B'rith засудили вшанування Гунька і назвали це "тривожним і обурливим", зважаючи на те, що він воював у складі дивізії Ваффен-СС "Галичина".

Посол Польщі в Канаді Вітольд Дзельський після інциденту почав вимагати вибачень.

"Польща – найкращий друг України, але вона ніколи не погодиться обілити таких лиходіїв. Як посол Польщі в Канаді я чекаю на вибачення", – написав Вітольд Дзельський і прикріпив фото, де президент України Володимир Зеленський і прем'єр Канади Джастін Трюдо аплодують Гуньку.

Спікер канадської палати громад Ентоні Рота, який представив Гунька як "героя України та Канади", вибачився і заявив, що не знав про минуле гостя парламенту.

"Хочу чітко пояснити, що ніхто, включаючи колег-парламентарів і українську делегацію, не знав ні про мій намір, ні про мої зауваження до того, як я їх зробив. Ця ініціатива була виключно моєю особистою", – сказав Ентоні Рот.

Канцелярія прем'єр-міністра заявила, що не отримувала жодного попереднього повідомлення про запрошення Гунька.

14-та гренадерська дивізія Ваффен-СС "Галичина" у складі Ваффен-СС Третього Рейху, що існувала у 1943-1945 роках, була укомплектована переважно з галичан греко-католицької конфесії. У 1945 році підрозділ було переукомплектовано, він отримав назву Перша Українська дивізія Української національної армії.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.