Уряд Канади допоможе добудувати Музей Голодомору

Уряд Канади виділить кошти для добудови другої черги Музею Голодомору-геноциду в Києві.

Про це повідомили в пресслужбі музею, пише Суспільне.

Там зазначили, що такі домовленості вдалося досягти під час поїздки Президента України Володимира Зеленського до Оттави.

"Хочу подякувати уряду Канади за готовність виділити кошти для добудови Музею Голодомору-геноциду. Символічно, що саме Канада підтримає Україну у збереженні її історичної пам'яті", — зазначив він.

Нардепка Ірина Констанкевич наголосила, що виділені кошти міжнародної допомоги на добудову музею не можна буде витратити на військові потреби.

"Ціна введення в експлуатацію музею становить 450 млн, а законсервувати будівництво — близько 300 млн. Ми маємо зобов'язання перед нашими партнерами – ці кошти не можна витрачати на оборону. Маємо захищати і культуру, й історичну пам'ять, тому щира подяка тим урядам тих держав, які це розуміють і надають безпрецедентну підтримку!", — сказала народна депутатка.

Нагадаємо, 14 липня Верховна Рада погодила надання 573 млн гривень на завершення будівництва другої черги Національного музею Голодомору-геноциду, яке почалося у 2017 році. 

А 28 липня Президент Володимир Зеленський ветував законопроєкт №9437 про виділення 573 мільйонів гривень на завершення будівництва музею.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.