На території Києво-Печерської лаври знайдена неординарна керамічна посудина

На території Києво-Печерської лаври у заповненні господарського підкліту споруди княжої доби археологи знайшли неординарну керамічну посудину.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповів завідувач сектору археології у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" Сергій Тараненко.

Глек зберігся на висоту 19,5 см, його діаметр у середній частині тулуба 13 см. Збоку на ньому залишився слід від кріплення втраченої ручки.

Попри відносно поширену у давньоруський час таку форму столового посуду, повних аналогій цій знахідці не так багато. У 1987 р. на київському Подолі у будівлі ІІ пол. ХІ ст. виявлений глек аналогічний нашому. Автори (В. Зоценко та О. Брайчевська) вважали, що ця форма не має місцевих коренів, а належить до керамічного комплексу салтово-маяцької та аланської культур ІХ–Х ст., репрезентуючи південно-східноєвропейський імпорт до Києва. Інші науковці (О. Комар) вбачають у таких формах давньоруську імітацію кримських полив'яних глеків.

Інший схожий екземпляр трапився 1999 р. у житлі І пол. ХІІІ ст. у "місті Володимира" давнього Києва (публікація А. Козловського та М. Ієвлєва). Але на цьому фрагменті глека розширення вінець менше, а лінійний врізний орнамент нанесений нижче, вже на плічках.

Цікаво, що як і в нашому випадку, обидві наведені знахідки походять із приміщень, пов'язаних із ремісничою діяльністю.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.