На території Києво-Печерської лаври знайдена неординарна керамічна посудина

На території Києво-Печерської лаври у заповненні господарського підкліту споруди княжої доби археологи знайшли неординарну керамічну посудину.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповів завідувач сектору археології у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" Сергій Тараненко.

Глек зберігся на висоту 19,5 см, його діаметр у середній частині тулуба 13 см. Збоку на ньому залишився слід від кріплення втраченої ручки.

Попри відносно поширену у давньоруський час таку форму столового посуду, повних аналогій цій знахідці не так багато. У 1987 р. на київському Подолі у будівлі ІІ пол. ХІ ст. виявлений глек аналогічний нашому. Автори (В. Зоценко та О. Брайчевська) вважали, що ця форма не має місцевих коренів, а належить до керамічного комплексу салтово-маяцької та аланської культур ІХ–Х ст., репрезентуючи південно-східноєвропейський імпорт до Києва. Інші науковці (О. Комар) вбачають у таких формах давньоруську імітацію кримських полив'яних глеків.

Інший схожий екземпляр трапився 1999 р. у житлі І пол. ХІІІ ст. у "місті Володимира" давнього Києва (публікація А. Козловського та М. Ієвлєва). Але на цьому фрагменті глека розширення вінець менше, а лінійний врізний орнамент нанесений нижче, вже на плічках.

Цікаво, що як і в нашому випадку, обидві наведені знахідки походять із приміщень, пов'язаних із ремісничою діяльністю.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.