У Києво-Печерській лаврі відкрили виставку з нагоди 950-річчя закладення Успенського собору

У заповіднику «Києво-Печерська лавра» презентували виставку «І постала Церква Велика на пагорбах Печерських» до 950-річчя закладення Успенського собору.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

Виставка присвячена до 950-річчя закладення Успенського собору та Успінню Пресвятої Богородиці. З нагоди події також в Успенському соборі відбулась Святкова Божественна Літургія, яку провів митрополит Київський і всієї України, блаженніший Епіфаній.

На виставці представлені історичні та мистецькі пам'ятки ХІ–ХХ ст. зі збірки Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Вони висвітлюють історію спорудження Великої Печерської церкви в Княжу добу. Відвідувачі можуть побачити зразки плінфи ХІ–ХІІ ст., зокрема, зі знаками та малюнками давніх майстрів, голосники, фрагменти орнаментованих шиферних плит, які у давнину оздоблювали стіни храму.

Також серед експонатів – унікальний рельєф із зображенням Богородиці – Оранти ХV ст., ікони написані на плінфі наприкінці ХІХ ст. Уявлення про первісний вигляд храму в ХІ–ХІІІ ст. надають варіанти реконструкцій, зроблені архітекторами на основі архітектурно-археологічних досліджень пам'ятки.

"Успенський собор – це одна із духовних святинь України. 950 років тому тут було закладено перший камінь у будівництво собору, який багато руйнувався. Але увесь час собор відроджувався. Заповідник сьогодні має важливу місію, він несе справжню давню історію й передає її майбутнім поколінням", – підкреслив виконувач обов'язків гендиректора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.