У Києво-Печерській лаврі відкрили виставку з нагоди 950-річчя закладення Успенського собору

У заповіднику «Києво-Печерська лавра» презентували виставку «І постала Церква Велика на пагорбах Печерських» до 950-річчя закладення Успенського собору.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

Виставка присвячена до 950-річчя закладення Успенського собору та Успінню Пресвятої Богородиці. З нагоди події також в Успенському соборі відбулась Святкова Божественна Літургія, яку провів митрополит Київський і всієї України, блаженніший Епіфаній.

На виставці представлені історичні та мистецькі пам'ятки ХІ–ХХ ст. зі збірки Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Вони висвітлюють історію спорудження Великої Печерської церкви в Княжу добу. Відвідувачі можуть побачити зразки плінфи ХІ–ХІІ ст., зокрема, зі знаками та малюнками давніх майстрів, голосники, фрагменти орнаментованих шиферних плит, які у давнину оздоблювали стіни храму.

Також серед експонатів – унікальний рельєф із зображенням Богородиці – Оранти ХV ст., ікони написані на плінфі наприкінці ХІХ ст. Уявлення про первісний вигляд храму в ХІ–ХІІІ ст. надають варіанти реконструкцій, зроблені архітекторами на основі архітектурно-археологічних досліджень пам'ятки.

"Успенський собор – це одна із духовних святинь України. 950 років тому тут було закладено перший камінь у будівництво собору, який багато руйнувався. Але увесь час собор відроджувався. Заповідник сьогодні має важливу місію, він несе справжню давню історію й передає її майбутнім поколінням", – підкреслив виконувач обов'язків гендиректора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".