Індія планує офіційно змінити назву країни на Бхарат

Це рішення може бути ухвалене під час спеціальної сесії парламенту, запланованої на 18-22 вересня.

Про це пише BBC.

На відкритті саміту лідерів Великої двадцятки (G20) в Нью-Делі в суботу, 9 вересня, на табличці прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді країна була названа "Бхарат".

Індія здобула незалежність в 1947 році, а до цього майже 200 років була колонією Британської імперії. Хоча деякі прихильники назви "Бхарат" стверджують, що назву "Індія" дали британські колонізатори, історики кажуть, що це найменування передувало колоніальному правлінню на багато століть.

Відповідно до індуїстської міфології, Бхарата був царем Хастінапури (тепер це місце називається Хастінапур і розташоване воно на схід від Делі). Він підкорив усі землі і вважався праведним царем, 

У найдавнішому індуїстському тексті, Рігведі, Бхарата згадується як назва групи людей. Слово Бхарата на санскриті також означає землю, яка ростить та забезпечує. Це може символізувати культуру.

У конституції країни записані обидві назви. Уряд наголошує, що зміна назви на "Бхарат" допоможе країні позбутися британських колоніальних зв'язків.

"Рішення використовувати "Бхарат" – це серйозний виступ проти колоніального мислення", - заявив міністр освіти Індії Дхармендра Прадхан.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.