Тривають зйомки фільму «Лемик. Постріл в обороні мільйонів»

Під час зйомок фільму «Лемик. Постріл в обороні мільйонів» відзняли багатолюдні сцени у суді.

Фотографіями знімального процесу поділилася продюсерка фільму Уляна Греділь.

"Кіностудія Апостольська Чота продовжує зйомки фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів". Дякуємо за допомогу усім, хто долучився до цієї нелегкої багатолюдної сцени у суді", - написала Уляна Греділь.

Під час зйомок фільму 15 березня біля палацу Сапіг у Львові (що на вулиці Коперника, 40-А), де працює Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, громадяни обурилися наявністю комуністичної символіки на знімальному майданчику. Місцева мешканка викликала поліцію, помітивши вивіску з написом "Хай живе велика Батьківщина - Союз Радянських Соціалістичних Республік".

Фільм "Лемик. Постріл в обороні мільйонів" - це історична робота про українських націоналістичний рух, який вирував у 1933 році у Львові. Ідею фільму запропонував отець Михайло Греділь. Головним героєм стрічки є 18-річний студент і боєць ОУН Микола Лемик, який, у спробі звернути уваги світу на проблему українського Голодомору, скоює замах на начальника канцелярії радянського консульства.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.