АНОНС: Відкриття головного корпусу Музею війни

20 жовтня о 10:00 відбудеться відкриття головного корпусу Музею війни та всієї території Меморіального комплексу.

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

Нарешті відвідувачі Музею максимально наблизяться до оновленого монумента "Батьківщина-мати" й роздивляться встановлений на щиті скульптури знак Княжої Держави Володимира Великого – Тризуб. Багато місяців Україна й світ уважно стежили за втіленням амбітного й надзвичайно складного проєкту – заміни символіки на щиті скульптури.

Успішне завершення монтажу викликало неабиякий суспільний резонанс. Відтепер кожен охочий стане ближче до події історичного значення.

На гостей Музею чекає кілька виставкових проєктів. Значна частина його колекції евакуйована й досі зберігається у спеціалізованих сховищах на заході країни, а постійна експозиція досі зачинена, але музейники використали доступні виставкові площі для створення актуальних виставок.

"Переозначення" – відвідувачам буде представлено радянський герб, знятий зі щита скульптури "Батьківщина-мати". Заміна символіки на найвищій скульптурі Європи стала найпомітнішим моментом у процесах декомунізації нашого суспільства й переозначення всього Меморіального комплексу. Уже цього літа, до 32-ї річниці Незалежності України, вдалося здійснити те, що десятки років здавалося неможливим, – звільнитися від символу тоталітаризму й пригноблення. Тепер цей застарілий герб – частка нашої історії, артефакт, але він більше не визначає нашого сьогодення.

"Загроза з неба" – проєкт-застереження про небезпеку, яку несуть українцям ворожі безпілотники, націлені на сили оборони, цивільні обʼєкти, зокрема критичну, економічну, соціально-культурну інфраструктуру тощо. Водночас це нагадування про необхідність допомагати українським захисникам, зокрема й для забезпечення їх новітніми засобами виявлення та ураження цілей, серед яких дедалі більшу роль відіграють БпЛА. На виставці представлено безпілотні літальні апарати різних типів, які використовують російські агресори для розвідки та ураження наземних цілей.

Офіційне відкриття виставки відбудеться 20 жовтня о 15:00 на другому поверсі головного корпусу Музею

"Наша скарбниця" – проєкт висвітлює загальнонаціональні соціальні ініціативи та благодійні акції, ініційовані й утілені Державною казначейською службою України. Це всеукраїнська акція "Об`єднаймо Україну", всеукраїнські благодійні казначейські ініціативи: "Кожен із нас – чарівник", "Стань янголом-охоронцем для дітей війни". Виставка "Наша скарбниця" віддзеркалює невичерпний творчий потенціал великої казначейської родини.

В експозиції представлено унікальні експонати. Один із них – найдовший прапор України, який 22 січня 2018 р., в День Соборності України, був розгорнутий у м. Київ на вул. Хрещатик. Він був створений казначеями з усіх регіонів країни в межах Всеукраїнської акції "Об'єднаймо Україну!" й навіть увійшов до Книги рекордів України.

Унікальною є карта "Вишивана моя Україна", вишита казначеями з усіх областей України у 2016 р. Перші стібки було зроблено на сході – в Управлінні Казначейства в м. Торецьк на Донеччині. Рукотворний оберіг був презентований у всіх регіонах країни місцевим громадам і представлений в Антарктиці на станції "Академік Вернадський".

Виставка робіт вуличного художника з Франції Крістіана Ґемі, відомого як С215, під назвою "Guerre en Ukraine" ("Війна в Україні", фр.) – тут представлено найновіші роботи митця, що побачили світ в Україні під час широкомасштабної війни.

Центральна інсталяція, що уособлює стійкість українських захисників, – це символічний блокпост, який завдяки художнику став артоб'єктом. Важливою віссю проєкту є серія портретів захисників, які віддали життя за Україну. Частина експонованих робіт С215 створена на артефактах війни, зібраних Музеєм під час експедицій до постраждалих регіонів України.

Час та місце проведення заходу:

20 жовтня 2023 р., 10:00

м. Київ, вул. Лаврська, 27

Головний корпус Музею

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.