АНОНС: Науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії"

Національний музей Революції Гідності запрошує до участі у Науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії" — 2023, який відбудеться 20 та 21 листопада.

Про це інформує Національний музей Революції Гідності.

Фокус –тема цьогорічного форуму: Майдан, війна, свобода в контексті суспільно-політичних трансформацій в Україні та світі

До участі у форумі запрошуються історики, політологи, соціологи, філософи, правники, музейники, культурологи, фахівці з комунікаційної діяльності й інших соціогуманітарних дисциплін, які вивчають протестні рухи загалом та явище Майдану зокрема в контексті нинішньої повномасштабної фази російсько-української війни.

Участь у форумі безкоштовна.

Заявки на участь приймають до 6 листопада за посиланням.

Більше інформації про науковий форум на сайті музею.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.