Канада виділить кошти Україні на добудову музею Голодомору

Музей Голодомору планують добудувати за кошти, які Канада виділить Україні.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський після перемовин із прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо.

Президент розповів, що під час перемовин було обговорено виконання домовленостей, які були погоджені під час його візиту до Канади. Зокрема, вони стосуються розвитку гідрогенерації та добудови музею Голодомору-геноциду.

Національний музей Голодомору-геноциду створено за наказом Кабміну 8 липня 2009 року, а фактичне відкриття музею відбулося у серпні 2009 року. Перша черга комплексу була побудована у 2008 році. Друга черга почала реалізовуватися у 2017 році. 28 листопада 2020 року, під час вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні, президент Володимир Зеленський доручив уряду дофінансувати проєкт комплексу Національного музею Голодомору-геноциду.

Замовником будівництва є ДП "Дирекція з будівництва "Меморіал жертв Голодомору". Оскільки територія є охоронною зоною Лаври, проведення будівельних робіт було погоджено з ЮНЕСКО. Архітектор і автор проєкту Андрій Миргородський.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.