АНОНС: Чого ми ще не знаємо про Михайла Грушевського?

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського 6 жовтня запрошує на (не)академічну дискусію «Чого ми ще не знаємо про Михайла Грушевського?».

Музей продовжує відзначати 157-у річницю з дня народження Михайла Грушевського. 

"Скільки студентів "пройшло" через лекції Михайла Грушевського і чи був професор лектором атрактивним; подивуємось, як дописували за вченого його "Ілюстровану історію" у 1940-их; "намалюємо" портрет на основі спогадів про керманича українського руху та згадаємо, як він пишався своєю бородою-"онуфрійкою" і чому не любив їздити на авто по Києву; поговоримо про те, чи любив гроші Михайло Грушевський і як вів свою "касу".

Спробуємо зрозуміти, як в одному реченні можна поєднати "Грушевський не створив українське військо і розігнав трьохтисячну армію". А може хтось зможе пояснити, чому голова Української Центральної Ради "втік" з Києва 25 січня 1918-го, коли в місто зайшла московсько-большевицька орда Муравйова? І врешті втішимося, що нема кінця-краю нашим пошукам іконографічних джерел, які "заховалися" в архівних нетрях, а ми їх все одно дістаємо звідти", - йдеться в анонсі події.

Коли: 6 жовтня о 15:00

Де: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, вул. Паньківська, 9

Вхід вільний.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.