Росіяни демонтували меморіал на честь архімандрита Шептицького, який рятував євреїв

На Князь-Владимирському кладовищі в російському місті Владимир демонтували меморіальний комплекс, присвячений трьом жертвам радянських репресій з України, Литви та Польщі.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook греко-католицький священик Ілля Астапов.

Меморіал був присвячений блаженному католицької церкви, українському релігійному діячеві й архімандриту монахів Студійського уставу, брату митрополита Андрея Шептицького Климентію Шептицькому, міністру закордонних справ Литви і католицькому архієпископу Мечисловасу Рейнису, а також польському політику, одному з організаторів Варшавського повстання Яну Янковському.

Меморіал встановили на місці братської могили — усі поховані жертви померли у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Володимирський централ", біля якої й знаходиться кладовище.

Брата митрополита УГКЦ Андрея Шептицького було репресовано 1947 року за відмову від співпраці з радянською владою.  1995 року ізраїльським центром вивчення Голокосту "Яд Вашем" Климентій Шептицький був оголошений Праведником народів світу за порятунок євреїв під час Другої світової війни, а 2001 року — зарахований до блаженних Католицької церкви.

Мечисловас Рейнис і Ян Янковський були заарештовані і померли в ув'язненні за відмову від співпраці з СРСР, що захопив Литву і Польщу, і відстоювання інтересів своїх народів.

Хто вирішив демонтувати меморіал наразі невідомо.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.