Росіяни демонтували меморіал на честь архімандрита Шептицького, який рятував євреїв

На Князь-Владимирському кладовищі в російському місті Владимир демонтували меморіальний комплекс, присвячений трьом жертвам радянських репресій з України, Литви та Польщі.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook греко-католицький священик Ілля Астапов.

Меморіал був присвячений блаженному католицької церкви, українському релігійному діячеві й архімандриту монахів Студійського уставу, брату митрополита Андрея Шептицького Климентію Шептицькому, міністру закордонних справ Литви і католицькому архієпископу Мечисловасу Рейнису, а також польському політику, одному з організаторів Варшавського повстання Яну Янковському.

Меморіал встановили на місці братської могили — усі поховані жертви померли у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Володимирський централ", біля якої й знаходиться кладовище.

Брата митрополита УГКЦ Андрея Шептицького було репресовано 1947 року за відмову від співпраці з радянською владою.  1995 року ізраїльським центром вивчення Голокосту "Яд Вашем" Климентій Шептицький був оголошений Праведником народів світу за порятунок євреїв під час Другої світової війни, а 2001 року — зарахований до блаженних Католицької церкви.

Мечисловас Рейнис і Ян Янковський були заарештовані і померли в ув'язненні за відмову від співпраці з СРСР, що захопив Литву і Польщу, і відстоювання інтересів своїх народів.

Хто вирішив демонтувати меморіал наразі невідомо.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.