Спецпроект

Парламент Уельсу визнав Голодомор геноцидом українського народу

Парламент Уельсу 25 жовтня підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомило посольство України у Великій Британії в мережі X.

У резолюції валлійського парламенту зазначається, що "Голодомор був заздалегідь спланованим злочином, вчиненим і очолюваним Сталіним та радянським урядом проти народу України".

"Це важлива віха у відновленні історичної справедливості та підвищенні рівня обізнаності про мільйони невинних жертв", – відзначають українські дипломати.

Вони також відзначили, що "памʼять і спадщина Ґарета Джонса заслуговують на ширше визнання з боку міжнародної спільноти".

"Цей відважний валлійський журналіст, попри попередження радянської влади зберігати мовчання, у 1933 році оприлюднив новини про Голодомор у західних ЗМІ, ставши свідком звірств сталінського режиму проти українців", – нагадали українські дипломати.

Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу визнали у 30 країнах світу.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.