Росіяни вшанували пам'ятником карателя Муравйова

Пам'ятник Михайлу Муравйову встановили 18 жовтня в Калініграді.

Про це повідомляє МЗС Литви, передає Укрінформ.

24 жовтня МЗС Литви викликало тимчасового повіреного у справах посольства РФ в Литві Олександра Йолкіна та вручило ноту протесту через руйнування меморіальної дошки колишньому міністру закордонних справ Литви архиєпископу Мечисловасу Рейнісу на цвинтарі російського міста Владімір.

Представники МЗС Литви вказали, що в РФ не вперше зносять пам'ятники жертвам сталінського тоталітарного режиму. Це можна розцінювати лише як акти зневаги до історичної правди та пам'яті жертв. Тому МЗС Литви закликало компетентні органи РФ відновити зруйновані пам'ятники.

У МЗС також висловили розчарування тим, що одночасно зі знищенням пам'ятників жертвам радянських репресій в одному регіоні РФ, відкрили у Калінінградській області меморіал російському імперському державному діячеві Михайлу Муравйову, який став відомим за жорстоке придушення повстання 1863-64 рр., засудив багатьох повстанців до страти, а тисячі заслав до Сибіру.

Бронзова статуя заввишки 2,5 метри повторює пам'ятник, який у 1898–1915 роках стояв у Вільнюсі. Ініціатором встановлення пам'ятника став губернатор Калінінграда Антон Аліханов.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.