Росіяни вшанували пам'ятником карателя Муравйова

Пам'ятник Михайлу Муравйову встановили 18 жовтня в Калініграді.

Про це повідомляє МЗС Литви, передає Укрінформ.

24 жовтня МЗС Литви викликало тимчасового повіреного у справах посольства РФ в Литві Олександра Йолкіна та вручило ноту протесту через руйнування меморіальної дошки колишньому міністру закордонних справ Литви архиєпископу Мечисловасу Рейнісу на цвинтарі російського міста Владімір.

Представники МЗС Литви вказали, що в РФ не вперше зносять пам'ятники жертвам сталінського тоталітарного режиму. Це можна розцінювати лише як акти зневаги до історичної правди та пам'яті жертв. Тому МЗС Литви закликало компетентні органи РФ відновити зруйновані пам'ятники.

У МЗС також висловили розчарування тим, що одночасно зі знищенням пам'ятників жертвам радянських репресій в одному регіоні РФ, відкрили у Калінінградській області меморіал російському імперському державному діячеві Михайлу Муравйову, який став відомим за жорстоке придушення повстання 1863-64 рр., засудив багатьох повстанців до страти, а тисячі заслав до Сибіру.

Бронзова статуя заввишки 2,5 метри повторює пам'ятник, який у 1898–1915 роках стояв у Вільнюсі. Ініціатором встановлення пам'ятника став губернатор Калінінграда Антон Аліханов.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.