У Рівному археологи розкопали садибу представника еліти часів Київської Русі

Охоронна археологічна служба завершила розкопки, що проводилися на західній околиці мікрорайону "Боярка" у Рівному.

Про це повідомила Спілка археологів України.

"Перед будівництво, ми маємо, згідно з законодавством, провести рятівні археологічні розкопки. Цього разу вони відбулися на території трьох поселень, що датовані добою Київської Русі. Вони тривали близько двох місяців та завершилися 8 жовтня 2023 року", – розповів Ярослав Погоральський, науковий співробітник ДП "НДЦ" Охоронна археологічна служба України".

Під час розкопок на території одного з поселень виявили залишки двору багатого представника місцевої еліти ХІІ – першої половини ХІІІ століть, в якій й було віднайдено багато дорогоцінних речей. Це була ділянка приблизно 100 на 100 метрів, проте територія значно більша. 

Ця садиба могла належати боярину, або княжому дружиннику тому, що це руїни печер, жител та господарських споруд, в яких був знайдений багатий непересічний матеріал, що непритаманний для звичайних поселень. 

Під час розкопок було знайдено велику кількість залізних предметів, уламків та предметів, які належать до спорядження вершника. Дружинники, мали коней, тому ці предмети можуть свідчити про те, що це ймовірно була садиба одного з них.

"Знайшли велику кількість уламків скляних браслетів, близько 50 штук. Таке явище дуже рідкісне для сільських поселень. А тут така велика колекція. Їх переважно привозили з Києва, тому могли собі це дозволити лише багаті міщанки того часу", – зазначив Ярослав Погоральський.

Крмі того, віднайшли ще кілька десятків уламків амфор, які використовувалися для зберігання та транспортування вина, що було лише доступне верхівці тогочасного суспільства. 

Всі знахідки будуть передані на зберігання у Рівненський обласний краєзнавчий музей. Гребінь вже відреставрований у Львові, склад стада знайдених тваринних кісток будуть визначати у Харкові, а уламки амфор та що у них було – у Німеччині, або Франції. 

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.