Прокуратура відстояла у Верховному Суді статус об’єкта культурної спадщини будівлі у Рівному

Йдеться про одну з найстаріших будівель на території Рівного, яка розташована на вул. 16 липня і входить до палацового комплексу князів Любомирських

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура.

"Верховний Суд ухвалив рішення, яким приватному товариству відмовлено у визнанні протиправним та скасуванні розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації "Про взяття на облік об'єкта культурної спадщини", - повідомили у прокуратурі.

Це приміщення з 2010 року перебуває в оренді у приватного товариства. У 2019-ому розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації будинок, як об'єкт архітектури кінця XVIII-початку XX століття, занесене до переліку об'єктів культурної спадщини.

Орендар з таким рішенням не погодився і звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Як уточнили в прокуратурі, заявлена вимога про скасування розпорядження голови Рівненської ОДА створювала загрозу пошкодження та/або втрати донесеної до нашого часу цінності будівлі з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, а також збереження її автентичності.

Суд, врахувавши позицію прокуратури, закріпив за вказаною будівлею статус об'єкта культурної спадщини. Це, своєю чергою, обмежує можливості реконструкції приміщення та накладає на орендаря додаткові обов'язки щодо збереження пам'ятки.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".