На Рівненщині пластовий курінь назвали на честь активіста і добровольця Романа Ратушного

У Вараші на Рівненщині пластуни назвали курінь на честь загиблого 24-річного українського активіста та військового Романа Ратушного.

Про це пише Суспільне.

"Було декілька варіантів і саме юнацтво, 11-18 років, зібралися і підбирали цікаві факти – це було таке завдання. Вони обрали Романа Ратушного, тому що він сучасник, брав участь у багатьох проєктах, відстоював Протасів Яр в Києві, аби його зберегли як пам'ятку. Їм це дуже сподобалося і, додатково, те, що вони можуть подивитися його соцмережі, промоніторити, як він жив", - розповіла в'язкова куреня Вікторія Радчук.

Роман Ратушний активно долучився до захисту України ще з 2013 року, коли опинився серед студентів, яких побив "Беркут" 30 листопада. Пізніше – активно захищав Протасів Яр у Києві від забудови, отримуючи погрози від учасників конфлікту. 

У березні 2021 року під час протестів за звільнення іншого активіста – Сергія Стерненка – Ратушний отримав підозру в хуліганстві, у якості доказу – "чорний квадрат", на якому прокурори бачили Романа зі зброєю, а всі інші – просто чорне полотно з плямами світла. І тільки Верховний Суд зняв з активіста усі обвинувачення.

Роман Ратушний загинув 9 червня 2022 року під Ізюмом Харківської області.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.