Пласт | Історична правда

Юрій Юзич: Пластуни віднайшли у Відні могилу начштабу корпусів УГА Фердинада Льонера

Хто такий Фердинад Льонер (Ferdinand Lohner)? Уродженець Сараєво, австрійський німець. Випускник віденської академії генштабу 1914 року. Відзначений кількома хрестами за хоробрість на італійському фронті. Добровольцем вступив до УГА.

3 липня 2020

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

2 липня 2020 — Андрій Сеньків

Юрій Юзич: «Буде нам з тобою що згадати» - про "невідомого" автора популярної пісні

Під час річниці Революції гідності знову багато разів звучала пісня "Буде нам з тобою що згадати". Пісня УПА, записана в Заліщицькому районі Тернопільщини у 1958 році. Без зазначення авторства слів і мелодії.

4 березня 2020

2 грудня 2019,
13:18

У Боярці відкрили меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР Івана Чмоли

Урочисте відкриття барельєфу на честь полковника армії УНР Івана Чмоли відбулося у Боярці 30 листопада.

28 листопада 2019,
10:24

АНОНС: У Боярці відкриють меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР Івана Чмоли

На стіні вокзалу станції Боярка Київської області 30 листопада урочисто відкриють та освятять меморіальний барельєф на честь українських воїнів, які героїчно обороняли станцію Боярка та фастівську залізницю від наступу російсько-більшовицьких окупантів 12 – 15 лютого 1919 року.

12 червня 2019,
14:30

«Полум'я братерства». Українські та польські скаути вшанують солдатів Армії УНР у Польщі. ВІДЕО

14 серпня о 18.00 польська та українська молодь збираються запалити «Полум'я братерства» на могилах українських військових, які в 1920 році в союзі з Військом Польським воювали проти Червоної армії.

31 травня 2019,
08:13

Рада офіційно визнала Пласт

Верховна Рада проголосувала за закон про визнання і підтримку національної скаутської організації Пласт на державному рівні.

Весна відродженого Пласту в 1989 році. Спогади першого голови

Один міліціонер, що вже лежав переможений на асфальті, раптом різко піднявся та з усієї сили замахнувшись гумовою палицею хотів вдарити пластунку Ірину на псевдо «Квітка». Та вона вчасно зреагувала, відхилившись у сторону. Він повторно зробив спробу замаху та попав у руки Івана Скорняка, котрий двома ударами зупинив агресивного нападника.

30 травня 2019 — Роман Чекальський

Полковник Rondiak. Сага про пластуна, який здобув «Пурпурове серце»

«27 січня 1967 року біля місцевості Пан Ранґ капітан Рондяк повів своє мале з’єднання в лобовий наступ на ворога. Поранений у ногу, він далі керував боєм, винищуючи комуністів, яких таки переміг, здобувши багато амуніції та цінних матеріялів для розвідчої американської служби».

15 травня 2019

Єврейський Пласт (скаутинг) – народжений в Україні

Загальновідомо, що у місті Львові народилися польський та український скаутинги – харцерство і Пласт. Однак, досі забутим і малодослідженим залишається факт, що в столиці Галичини виник і перший в світі осередок єврейського скаутингу – організації, яка отримала назву «Гашомер Гацаїр».

28 грудня 2018 — Юрій Юзич

Відродження Пласту в Україні. 1988 рік

Якщо в націоналіста Андрія Парубія настільною книгою для відродження Пласту була довоєнна книжечка "Юнацтво і Пласт" Дмитра Донцова, то в християнсько-демократичному середовищі пластунів-неофітів цю роль виконувала популярна брошурка діаспорного Пласту, яка "прилетіла із США" – книжечка Івана Франіва "Батькам про Пласт".

11 жовтня 2018 — Юрій Юзич

Українська муштра: від Хмельницького до Петлюри

Слово "чета" запозичив із сербської мови Кирило Трильовський, який дуже обурювався, коли це слово перекручувалось на "чота". Мовознавець Василь Задорожний вважає, що в цьому випадку "фонетика перемогла історію". Фонетичні зміни у твірному "чота" склалися внаслідок закономірної лабіалізації "е" після шиплячого, як наприклад у словах "жона" (кол. "жена"), щока (кол. "щека") тощо.

18 червня 2018 — Юрій Юзич