Пластун Віталій Дерех посмертно став Героєм України

8 липня Президент України присвоїв Віталю "Сало" Дереху звання Герой України.

Про це повідомив історик, Голова Крайової пластової ради "Пласту - НСОУ" Юрій Юзич.

"В Пласті з новацтва. В юнацтві - скоб. Один із перших добровольців "Айдару" - командир першого відділення, першого взводу, першої роти. Всю війну - на фронті. Фізично чи думками. Він мав обʼїздити увесь світ і захоплювати нас своїми блогами, але мусів нищити ворогів. І робив він дуже добре.Знав його ще дитиною, купляв йому спеціальні книжки (які він читав і випробовував прочитане на практиці). Був одним із тих, хто адвокатував подання - писав основнне пояснення", - написав Юрій Юзич. 

Віталій Дерех закінчив Галицький коледж імені В'ячеслава Чорновола. Працював журналістом газети "20 хвилин". Активний учасник Революції гідності.

Пластував в 29-у курені УПЮ ім. Юрія Старосольського, згодом разом із своїм гуртком "Сірі Вовки" (в якому також був Віктор Гурняк, Герой України, загинув в бою за Україну в 2014) створили новий курінь у Тернополі – 77-й ім. І. Гавдиди. 

У 2014 році пішов добровольцем в батальйон "Айдар" Збройних сил України; воював до липня 2015 року. У 2016—2018 роках працював в Муніципальній варті м. Івано-Франківськ, зокрема рятувальником.

З початком російського вторгнення в Україну 2022 року вступив до 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна, в складі якої брав участь в боях під Києвом, опісля на Луганщині. 34-річний  Віталій Дерех загинув 28 травня 2022 року біля м. Попасна Луганської області внаслідок авіаційного удару.

Віталій "Сало" Дерех п'ятий вихованець Пласт - український скаутинг, який офіційно став Героєм України. Після Бандери, Шухевича, Гірняка і Гурняка. 

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.