IN MEMORIAM: На фронті загинув пластун, історик та реконструктор Богдан Сенюк

На фронті загинув 22-річний Богдан Сенюк-«Багдад».

Про це сповістив історик, Голова Крайової пластової ради "Пласту - НСОУ" Юрій Юзич.

"На фронті загинув 22-річний Богдан Сенюк-"Багдад". В Пласт - український скаутинг з 11 років. Був гуртковим гуртка "Тамплієри " у Курінь ч.13 ім. Олекси Довбуша в Тернополі. Учасник багатьох пластових заходів і таборів, зокрема брав участь в змаганнях з пішого мандрівництва "Стежками Героїв"", - написав Юрій Юзич.

Богдан Сенюк навчався на Історичному факультеті Львівського національного університету ім. І. Франка.Спеціалізувався на періоді середніх віків, займався реконструкцією лицарський часів.

Захоплювався кінематографією. Прагнув вступити до режисерського факультету ігрового кіно.

Націоналіст, активіст організаціі "Традиція і порядок". З лютого 2022 пішов на війну добровольцем у складі тактичної групи "Реванш". Кулеметник, брав участь у боях за Київщину. Згодом воював в Сівєродонецьку (тут захищав свій диплом бакалавра історії), в Бахмуті, на Херсонщині.

Нагороджений відзнакою за бойові заслуги від Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Залишив у смутку батьків, старшу сестру та кохану дівчину.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.