IN MEMORIAM: Помер дипломат Володимир Василенко

У віці 86 років помер Володимир Василенко, одни із авторів Декларації про державний суверенітет України.

Про це повідомила його донька.

"Сьогодні о 08:10 ранку перестало битися серце мого тата, Василенка Володимира Андрійовича. Він залишив цей світ у віці 86 років", - написала Леся Василенко у Facebook.

"Для України це гірка і непоправна втрата. Володимир Андрійович був одним із найавторитетніших фахівців України у сфері міжнародного права, зовнішньої політики і безпеки. Його внесок у розвиток національної дипломатії – неоціненний.

Понад усе Володимир Василенко любив Україну і присвятив нашому народові і державі своє сповнене великими досягненнями життя", - зазначив Арсеній Яценюк, прем'єр-міністр України у 2014-2016 рр.

Володимир Василенко народився в Києві, 16 січня 1937-го року. Вищу освіту Володимир Василенко отримав в Київському нацуніверситеті ім. Шевченка, юридичний факультет якого закінчив у 1959-му році, а аспірантуру за спеціальністю "міжнародне право" — в 1964-му році.

Із 1972-го по 1992-й рік Володимир Василенко працював у Міністерстві закордонних справ України в якості наукового консультанта з правових питань.

У 1990-му році саме Володимир Василенко представив найперший проєкт Декларації про державний суверенітет України і надалі продовжив працювати над створенням остаточного варіанту Декларації. Крім того, в кінці 80-х років Володимир Василенко працював над створенням юридичного фундаменту української економічної незалежності.

"Упродовж понад 30 років завдяки його зусиллями написані тексти найважливіших законодавчих актів - від першого варіанта Декларації про державний суверенітет 1990 року до закону про державну мову 2019. в групі розробників якого я мав честь працювати під керівництвом Володимира Андрійовича. Від був мудрою, освіченою, працьовитою і при цьому дуже скромною і простою у спілкуванні людиною", -  написав журналіст та юрист Тарас Шамайда.

У 1992-му році Володимир Василенко зайнявся дипломатією, обійнявши посаду посла в країнах "Бенілюкс", а також виступав у якості представника України в НАТО і ЄС.

Із 1998-го по 2002-й рік Василенко був послом України у Великій Британії та Ірландії. У 2001-му році Генасамблея ООН включила Володимира Василенка до складу міжнародного трибуналу по Югославії. У цьому трибуналі Василенко працював аж до 2005-го року.

Із 2006-го по 2010-й рік Володимир Василенко представляв Україну в раді ООН з прав людини.

Також Володимир Василенко мав стосунок до ядерного роззброєння України та визнання Голодомору - геноцидом.

"Знав його особисто і співпрацював із ним у темі юридичного обґрунтування Голодомору як геноциду, він був одним із співавторів закону про функціонування української як державної, законів про декомунізацію, розпочали з ним роботу щодо поневіряння народів Росії", - зазначив історик і нардеп Володимир В'ятрович. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.