У Відні освятили пам'ятник на могилі дипломата УНР Станіслава Старосольського

Станіслав Старосольський (1889-1962) - український дипломат часів Української Народної Республіки, першого секретаря Посольства Української народної республіки у Швейцарії, викладач Українського Таємного Університету у Львові, член Наукового товариства Шевченка. Перебував на еміграції у Австрії. 

Зусиллями українцям у Відні могила Станіслава Старосольського на центральному кладовищі Відня була віднайдена та відновлена.

Відбулося урочисте святкування та панахида за оборонцями України, а також освячення відновленого пам'ятника на могилі Станіслава Старосольського.

Захід був організований українською скаутською організацією "Пласт" у Австрії. Панахида відбулася біля пам'ятника полеглим у першій світовій війні солдатам Австро-Угорської армії з нагоди 104-ї річниці Листопадового Чину та проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.

"Пласт" висловив щиру подяку представникам Посольства України в Австрії та отцям Тарасу Шагалі (Українська греко-католицька парафія Св. Варвари) та о. Юрія Стругова (Українська православна парафія Св. Володимира й Ольги).

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.