АНОНС: відкриття меморіальної дошки Місії УНР у Чехословаччині

У Празі появиться нове українське меморіальне місце

Посольство України в Празі запрошує на церемонію відкриття меморіальної дошки на будинку, де в 1919 – 1921 рр. розташовувалася Дипломатична місія УНР у Чехословаччині – перше українське посольство в Празі.

 

Захід відбудеться в четвер, 4 серпня, о 17.00 біля входу до спеціалізованої школи для дітей з вадами слуху за адресою Голечкова 104/4, Прага 5. Вхід вільний.

Дипломатичне представництво УНР у Чехословаччині розпочало свою роботу 2 лютого 1919 р.


Спершу місія розташовувалася в готелі Central у центрі столиці, проте найдовше посольство працювало саме в будинку на вулиці Голечковій, звідки в 1921 році переїхало на вулицю Шержікову на Малій Страні.


Очолював представництво український поет, публіцист і перекладач Максим Славінський, який ще сто років тому закликав: "Геть від Москви, від всякої Москви – червоної і білої. Подалі від режиму – царського, більшовицького і демократичного, від всякої імперської єдності – зовнішньої і внутрішньої, геть від Москви взагалі".


Українські дипломати намагалися максимально поширити знання про Україну серед чеського суспільства. Інформаційний відділ готував популярні брошури про історію, культуру, національно-визвольну боротьбу українців, які називалися "Пізнай Україну".

Окремий напрямок діяльності місії складало вивчення можливостей налагодження українсько-чехословацьких торговельних зносин: збиралися відомості про чеські фірми і фахівців у сфері економіки, торгівлі, господарства, що виявили бажання співпрацювати з українськими установами, й пересилалися до відповідних державних органів УНР.

У 1919 році місія організувала в Празі надзвичайно успішний концерт Української республіканської капели, під час якої вперше в Європі прозвучала мелодія всесвітньо відомого "Щедрика" Миколи Леонтовича.


Місія існувала до 1923 р.






Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.