У Луцьку археологи розчистили вхідний комплекс та дві підземні споруди католицького собору

Волинська археологічна експедиція на стадії завершення наукових археологічних досліджень нововідкритих завівтарних крипт католицького кафедрального собору Святої Трійці в Луцьку.

Про це повідомляє археолог Віктор Баюк, пише Район.in.ua.

Собор збудований у межах Луцького Окольного замку луцьким єпископом Юрієм Фальчевським у 1545-1552 роках на місці попереднього дерев'яного храму, розібрали його після великої пожежі 1781 року. Об'єкт був величною спорудою у пізньосередньовічному Луцьку та мав титул "Матері костелів".

Археологи відкрили й розчистили вхідну групу комплексу, а також дві підземні споруди. 

Крипта № 1 (умовно індивідуальна) з окремою камерою для поховання найвищого рангу порожня, поховань там не виявили. У крипті № 2 (умовно загальна) відкрили та дослідили повторні поховання без анатомічного порядку кількох десятків людей із супровідним перемішаним інвентарем (тканини, ґудзики, елементи одягу тощо). 

З крипти № 2 простежили перехід найпевніше до підземного простору власне собору. Детальні камеральні та комплексні антропологічні дослідження зможуть дати чіткіші уявлення, але наразі можна припускати, що крипти використовувалися за прямим призначенням під час функціонування собору у ХVІ-ХVІІІ ст.

Є припущення, що ця крипта могла належати родині князя-біскупа Фальчевського.

Численний рухомий археологічний матеріал: фрагменти кахель, кераміка, вироби зі скла і металів разом із ґрунтом потрапили до крипт при їх засипці культурним шаром історичної частини місті імовірно вже у другій  половині ХХ ст.

Після детальнішого опрацювання матеріалів досліджень археологи  нададуть змістовнішу інформацію.

Роботи проводить Охоронна археологічна служба України Інституту археології НАН  у співпраці з адміністрацією Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Волинським національним університетом імені Лесі Українки та Спілкою археологів України за клопотанням Луцької дієцезії Римсько-католицької церкви.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.