У Луцьку археологи розчистили вхідний комплекс та дві підземні споруди католицького собору

Волинська археологічна експедиція на стадії завершення наукових археологічних досліджень нововідкритих завівтарних крипт католицького кафедрального собору Святої Трійці в Луцьку.

Про це повідомляє археолог Віктор Баюк, пише Район.in.ua.

Собор збудований у межах Луцького Окольного замку луцьким єпископом Юрієм Фальчевським у 1545-1552 роках на місці попереднього дерев'яного храму, розібрали його після великої пожежі 1781 року. Об'єкт був величною спорудою у пізньосередньовічному Луцьку та мав титул "Матері костелів".

Археологи відкрили й розчистили вхідну групу комплексу, а також дві підземні споруди. 

Крипта № 1 (умовно індивідуальна) з окремою камерою для поховання найвищого рангу порожня, поховань там не виявили. У крипті № 2 (умовно загальна) відкрили та дослідили повторні поховання без анатомічного порядку кількох десятків людей із супровідним перемішаним інвентарем (тканини, ґудзики, елементи одягу тощо). 

З крипти № 2 простежили перехід найпевніше до підземного простору власне собору. Детальні камеральні та комплексні антропологічні дослідження зможуть дати чіткіші уявлення, але наразі можна припускати, що крипти використовувалися за прямим призначенням під час функціонування собору у ХVІ-ХVІІІ ст.

Є припущення, що ця крипта могла належати родині князя-біскупа Фальчевського.

Численний рухомий археологічний матеріал: фрагменти кахель, кераміка, вироби зі скла і металів разом із ґрунтом потрапили до крипт при їх засипці культурним шаром історичної частини місті імовірно вже у другій  половині ХХ ст.

Після детальнішого опрацювання матеріалів досліджень археологи  нададуть змістовнішу інформацію.

Роботи проводить Охоронна археологічна служба України Інституту археології НАН  у співпраці з адміністрацією Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Волинським національним університетом імені Лесі Українки та Спілкою археологів України за клопотанням Луцької дієцезії Римсько-католицької церкви.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.