Спецпроект

АНОНС: панельна дискусія "Геноцид українців. 90 років Голодомору"

16 листопада о 13:00 (CST) за підтримки Українсько-Американського Громадського Центру відбудеться ONLINE-подія "Геноцид українців. 90 років Голодомору".

Про це повідомила організаторка заходу Ірина Дробович.

Цей захід забезпечить огляд історії Голодомору, його визначення та визнання геноцидом, а також те, як заперечення цього геноциду та відсутність відповідальності за нього можуть сприяти продовженню масових жахливі злочини проти України та її народу з боку Російської Федерації сьогодні.

Серед інших військових злочинів в Україні Росія використовує продовольство як зброю проти українського населення. Порушення Росією міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права настільки систематичні, що можуть досягти рівня геноциду. Приклади включають напади на цивільних осіб, незаконну депортацію та передачу українських дітей до Російської Федерації та повторне заселення окупованої території України росіянами. 

Спікери:

Джо Еггерс, тимчасовий директор Центру вивчення Голокосту та геноциду

Антон Дробович, д.і.н., голова Українського інституту національної пам'яті

Керрі Воллінг, доктор філософії, директор Програми з прав людини Університету Міннесоти

Доктор Мелані О'Браєн, доктор філософії, запрошений професор Центру досліджень Голокосту та геноциду, Інститут глобальних досліджень, Університет Міннесоти, президент Міжнародної асоціації дослідників геноциду

Людмила Анастазієвська, MA, MN Українсько-Американський Комітет Адвокації, Голова, Член Управи УАКК

Це захід, організований Іриною Дробович, стипендіатом Хамфрі Школи Хамфрі зі зв'язків з громадськістю Університету Міннесоти у співпраці з Центром досліджень геноциду та Голокосту, Програмою прав людини та українською громадою Міннеаполіса.

Реєстрація на подію за посиланням

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.