Музей Голодомору запрошує школярів на освітні заняття

Активності для дітей різного віку, які розповідають про історію Голодомору цікаво й доступно.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Як розповісти дітям про Голодомор, не травмуючи? Як зацікавити минулим родини і країни? Чому історична пам'ять важлива і в чому цінність банальних на перший погляд речей: старих фото, родинних спогадів та скарбів із бабусиної скрині? Чим небезпечна брехня і як її розпізнати? Відповіді на ці запитання пропонуємо шукати разом із нашими фахівцями на тематичних інтерактивних заняттях, уроках і тренінгах.

Ми маємо активності для дітей різного віку, які розповідають про історію Голодомору цікаво й доступно.

До уваги наших наймолодших відвідувачів, вчителів та батьків:

Інтерактивна екскурсія "Схованка" (для дітей 6–12 років);

Освітнє заняття "Погляд в історію крізь фото" (для 5–8 класів);

Інтерактивний урок для 9–11 класів "Історія одного щоденника";

Тренінг "У пошуках права" (для підлітків 10–14 років);

Інтерактивний урок "Геноцид — що це?" (для 9–11 класів);

Інтерактивне заняття "Як розрізняти фейки і правду у ЗМІ" (для 10–11 класів).

Майстер-клас "Дерево життя"

Майтер-клас "Не дамо загасити свічу пам'яті"

Освітнє заняття "Мистецтво" пропаганди: Плакат vs Історія"

Заняття й уроки доступні онлайн і офлайн.

Більше дізнатися про кожне заняття та зареєструватися можна нашому сайті.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.