Музей Голодомору запрошує школярів на освітні заняття

Активності для дітей різного віку, які розповідають про історію Голодомору цікаво й доступно.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Як розповісти дітям про Голодомор, не травмуючи? Як зацікавити минулим родини і країни? Чому історична пам'ять важлива і в чому цінність банальних на перший погляд речей: старих фото, родинних спогадів та скарбів із бабусиної скрині? Чим небезпечна брехня і як її розпізнати? Відповіді на ці запитання пропонуємо шукати разом із нашими фахівцями на тематичних інтерактивних заняттях, уроках і тренінгах.

Ми маємо активності для дітей різного віку, які розповідають про історію Голодомору цікаво й доступно.

До уваги наших наймолодших відвідувачів, вчителів та батьків:

Інтерактивна екскурсія "Схованка" (для дітей 6–12 років);

Освітнє заняття "Погляд в історію крізь фото" (для 5–8 класів);

Інтерактивний урок для 9–11 класів "Історія одного щоденника";

Тренінг "У пошуках права" (для підлітків 10–14 років);

Інтерактивний урок "Геноцид — що це?" (для 9–11 класів);

Інтерактивне заняття "Як розрізняти фейки і правду у ЗМІ" (для 10–11 класів).

Майстер-клас "Дерево життя"

Майтер-клас "Не дамо загасити свічу пам'яті"

Освітнє заняття "Мистецтво" пропаганди: Плакат vs Історія"

Заняття й уроки доступні онлайн і офлайн.

Більше дізнатися про кожне заняття та зареєструватися можна нашому сайті.

 

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.