АНОНС: «90-ті роковини. Історія Голодомору-геноциду»

23 листопада в Києві відбудеться науково-практична конференція «90-ті роковини. Історія Голодомору-геноциду». Зареєструватися для участі в конференції можна до 19 листопада.

Про це інформує Музей Голодомору.

Серед організаторів — Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса та Національний музей Голодомору-геноциду.

Дослідження теми Голодомору — геноциду українського народу — є особливо важливим з огляду на виклики сьогодення, в контексті російсько-української війни. Злочини збройних сил російської федерації під час повномасштабного вторгнення викликають прямі аналогії із подіями першої третини XX століття та офіційно визнані Верховною Радою України геноцидом українського народу. Це дозволяє проводити чіткі паралелі із подіями 90-річної давнини — Голодомором 1932—1933 років.

Метою проведення конференції є акцентування уваги на актуалізації досліджень убивства голодом мільйонів українців у 1932—1933 роках. Водночас учасникам конференції пропонується не лише проаналізувати умови, в яких відбувався злочин геноциду, а й визначити історичний вплив подій 20—30-их років XX століття на сьогодення. Конференція дасть змогу чіткіше зрозуміти трансгенераційні наслідки Голодомору-геноциду, що й досі впливають на формування світогляду українців, та напрямки руху громадянського суспільства і держави.

Дискусії на конференції охоплюватимуть, однак не обмежуватимуться такими темами:

1. Історіографія, джерельна база та сучасні методи досліджень Голодомору 1932—1933 рр. в Україні.

2. Голодомор-геноцид 1932—1933 рр. у сучасному освітньому просторі.

3. Проблеми музеєфікації Голодомору-геноциду 1932—1933 рр. та комеморативні практики.

До участі запрошуються науковці, краєзнавці, освітяни, представники громадянського суспільства.

Формат змішаний. Можлива очна, дистанційна та заочна участь.

Реєстрація за посиланням.

Завершення реєстрації учасників – 19 листопада 2023 року.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.