АНОНС: «90-ті роковини. Історія Голодомору-геноциду»

23 листопада в Києві відбудеться науково-практична конференція «90-ті роковини. Історія Голодомору-геноциду». Зареєструватися для участі в конференції можна до 19 листопада.

Про це інформує Музей Голодомору.

Серед організаторів — Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса та Національний музей Голодомору-геноциду.

Дослідження теми Голодомору — геноциду українського народу — є особливо важливим з огляду на виклики сьогодення, в контексті російсько-української війни. Злочини збройних сил російської федерації під час повномасштабного вторгнення викликають прямі аналогії із подіями першої третини XX століття та офіційно визнані Верховною Радою України геноцидом українського народу. Це дозволяє проводити чіткі паралелі із подіями 90-річної давнини — Голодомором 1932—1933 років.

Метою проведення конференції є акцентування уваги на актуалізації досліджень убивства голодом мільйонів українців у 1932—1933 роках. Водночас учасникам конференції пропонується не лише проаналізувати умови, в яких відбувався злочин геноциду, а й визначити історичний вплив подій 20—30-их років XX століття на сьогодення. Конференція дасть змогу чіткіше зрозуміти трансгенераційні наслідки Голодомору-геноциду, що й досі впливають на формування світогляду українців, та напрямки руху громадянського суспільства і держави.

Дискусії на конференції охоплюватимуть, однак не обмежуватимуться такими темами:

1. Історіографія, джерельна база та сучасні методи досліджень Голодомору 1932—1933 рр. в Україні.

2. Голодомор-геноцид 1932—1933 рр. у сучасному освітньому просторі.

3. Проблеми музеєфікації Голодомору-геноциду 1932—1933 рр. та комеморативні практики.

До участі запрошуються науковці, краєзнавці, освітяни, представники громадянського суспільства.

Формат змішаний. Можлива очна, дистанційна та заочна участь.

Реєстрація за посиланням.

Завершення реєстрації учасників – 19 листопада 2023 року.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".