АНОНС: Презентація книги "Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931–1933 рр. на Дніпропетровщині»

16 листопада о 12:00 в Національному Музеї Голодомору-геноциду відбудеться презентація нової книги «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931–1933 рр. на Дніпропетровщині // збірник документів та матеріалів».

Про це інформує Музей Голодомору.

Автор вступної статті та упорядник: доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Наталя Романець.

Метою збірника документів є введення до наукового обігу та ознайомлення громадськості з новим комплексом джерел, які характеризують передумови Голодомору 1932–1933 рр. на Дніпропетровщині: геноцидні механізми хлібозаготівельних кампаній 1931–1933 рр.

До збірника включено документи та матеріали обласної і районної преси із фондів Державного архіву Дніпропетровської області, Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в яких висвітлюються такі теми:

- діяльність регіонального керівництва під час хлібозаготівельних кампаній 1931–1933 рр.;

- репресивні механізми в організації хлібозаготівель 1931–1933 рр.;

- режим "чорних дошок" у Дніпропетровській області;

- партійна чистка як складова репресивних заходів під час хлібозаготівель 1932–1933 рр.;

- роль уповноважених у хлібозаготівельній кампанії 1931–1933 рр.;

- соціально-політичні настрої селян, спротив геноцидній політиці влади.

Більшість представлених документів зберігалася під грифом "Таємно" та після розсекречування публікується вперше.

Модератор заходу: завідувач відділу досліджень Голодомору-геноциду та масових штучних голодів Національного музею Голодомору-геноциду, доктор історичних наук, професор Дмитро Білий.

Спікер: провідний науковий співробітник відділу досліджень Голодомору та масових штучних голодів Національного музею Голодомору-геноциду, доктор історичних наук, доцент Наталя Романець.

Коли: 16 листопада 2023 року о 12:00 

Де: в Національному Музеї Голодомору-геноциду (Зала пам`яті) 

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.