Спецпроект

АНОНС: панельна дискусія "Геноцид українців. 90 років Голодомору"

16 листопада о 13:00 (CST) за підтримки Українсько-Американського Громадського Центру відбудеться ONLINE-подія "Геноцид українців. 90 років Голодомору".

Про це повідомила організаторка заходу Ірина Дробович.

Цей захід забезпечить огляд історії Голодомору, його визначення та визнання геноцидом, а також те, як заперечення цього геноциду та відсутність відповідальності за нього можуть сприяти продовженню масових жахливі злочини проти України та її народу з боку Російської Федерації сьогодні.

Серед інших військових злочинів в Україні Росія використовує продовольство як зброю проти українського населення. Порушення Росією міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права настільки систематичні, що можуть досягти рівня геноциду. Приклади включають напади на цивільних осіб, незаконну депортацію та передачу українських дітей до Російської Федерації та повторне заселення окупованої території України росіянами. 

Спікери:

Джо Еггерс, тимчасовий директор Центру вивчення Голокосту та геноциду

Антон Дробович, д.і.н., голова Українського інституту національної пам'яті

Керрі Воллінг, доктор філософії, директор Програми з прав людини Університету Міннесоти

Доктор Мелані О'Браєн, доктор філософії, запрошений професор Центру досліджень Голокосту та геноциду, Інститут глобальних досліджень, Університет Міннесоти, президент Міжнародної асоціації дослідників геноциду

Людмила Анастазієвська, MA, MN Українсько-Американський Комітет Адвокації, Голова, Член Управи УАКК

Це захід, організований Іриною Дробович, стипендіатом Хамфрі Школи Хамфрі зі зв'язків з громадськістю Університету Міннесоти у співпраці з Центром досліджень геноциду та Голокосту, Програмою прав людини та українською громадою Міннеаполіса.

Реєстрація на подію за посиланням

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.