Музей Голодомору запрошує школярів на освітні заняття

Активності для дітей різного віку, які розповідають про історію Голодомору цікаво й доступно.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Як розповісти дітям про Голодомор, не травмуючи? Як зацікавити минулим родини і країни? Чому історична пам'ять важлива і в чому цінність банальних на перший погляд речей: старих фото, родинних спогадів та скарбів із бабусиної скрині? Чим небезпечна брехня і як її розпізнати? Відповіді на ці запитання пропонуємо шукати разом із нашими фахівцями на тематичних інтерактивних заняттях, уроках і тренінгах.

Ми маємо активності для дітей різного віку, які розповідають про історію Голодомору цікаво й доступно.

До уваги наших наймолодших відвідувачів, вчителів та батьків:

Інтерактивна екскурсія "Схованка" (для дітей 6–12 років);

Освітнє заняття "Погляд в історію крізь фото" (для 5–8 класів);

Інтерактивний урок для 9–11 класів "Історія одного щоденника";

Тренінг "У пошуках права" (для підлітків 10–14 років);

Інтерактивний урок "Геноцид — що це?" (для 9–11 класів);

Інтерактивне заняття "Як розрізняти фейки і правду у ЗМІ" (для 10–11 класів).

Майстер-клас "Дерево життя"

Майтер-клас "Не дамо загасити свічу пам'яті"

Освітнє заняття "Мистецтво" пропаганди: Плакат vs Історія"

Заняття й уроки доступні онлайн і офлайн.

Більше дізнатися про кожне заняття та зареєструватися можна нашому сайті.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.