АНОНС: Відкриття головного корпусу Музею війни

20 жовтня о 10:00 відбудеться відкриття головного корпусу Музею війни та всієї території Меморіального комплексу.

Про це повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

Нарешті відвідувачі Музею максимально наблизяться до оновленого монумента "Батьківщина-мати" й роздивляться встановлений на щиті скульптури знак Княжої Держави Володимира Великого – Тризуб. Багато місяців Україна й світ уважно стежили за втіленням амбітного й надзвичайно складного проєкту – заміни символіки на щиті скульптури.

Успішне завершення монтажу викликало неабиякий суспільний резонанс. Відтепер кожен охочий стане ближче до події історичного значення.

На гостей Музею чекає кілька виставкових проєктів. Значна частина його колекції евакуйована й досі зберігається у спеціалізованих сховищах на заході країни, а постійна експозиція досі зачинена, але музейники використали доступні виставкові площі для створення актуальних виставок.

"Переозначення" – відвідувачам буде представлено радянський герб, знятий зі щита скульптури "Батьківщина-мати". Заміна символіки на найвищій скульптурі Європи стала найпомітнішим моментом у процесах декомунізації нашого суспільства й переозначення всього Меморіального комплексу. Уже цього літа, до 32-ї річниці Незалежності України, вдалося здійснити те, що десятки років здавалося неможливим, – звільнитися від символу тоталітаризму й пригноблення. Тепер цей застарілий герб – частка нашої історії, артефакт, але він більше не визначає нашого сьогодення.

"Загроза з неба" – проєкт-застереження про небезпеку, яку несуть українцям ворожі безпілотники, націлені на сили оборони, цивільні обʼєкти, зокрема критичну, економічну, соціально-культурну інфраструктуру тощо. Водночас це нагадування про необхідність допомагати українським захисникам, зокрема й для забезпечення їх новітніми засобами виявлення та ураження цілей, серед яких дедалі більшу роль відіграють БпЛА. На виставці представлено безпілотні літальні апарати різних типів, які використовують російські агресори для розвідки та ураження наземних цілей.

Офіційне відкриття виставки відбудеться 20 жовтня о 15:00 на другому поверсі головного корпусу Музею

"Наша скарбниця" – проєкт висвітлює загальнонаціональні соціальні ініціативи та благодійні акції, ініційовані й утілені Державною казначейською службою України. Це всеукраїнська акція "Об`єднаймо Україну", всеукраїнські благодійні казначейські ініціативи: "Кожен із нас – чарівник", "Стань янголом-охоронцем для дітей війни". Виставка "Наша скарбниця" віддзеркалює невичерпний творчий потенціал великої казначейської родини.

В експозиції представлено унікальні експонати. Один із них – найдовший прапор України, який 22 січня 2018 р., в День Соборності України, був розгорнутий у м. Київ на вул. Хрещатик. Він був створений казначеями з усіх регіонів країни в межах Всеукраїнської акції "Об'єднаймо Україну!" й навіть увійшов до Книги рекордів України.

Унікальною є карта "Вишивана моя Україна", вишита казначеями з усіх областей України у 2016 р. Перші стібки було зроблено на сході – в Управлінні Казначейства в м. Торецьк на Донеччині. Рукотворний оберіг був презентований у всіх регіонах країни місцевим громадам і представлений в Антарктиці на станції "Академік Вернадський".

Виставка робіт вуличного художника з Франції Крістіана Ґемі, відомого як С215, під назвою "Guerre en Ukraine" ("Війна в Україні", фр.) – тут представлено найновіші роботи митця, що побачили світ в Україні під час широкомасштабної війни.

Центральна інсталяція, що уособлює стійкість українських захисників, – це символічний блокпост, який завдяки художнику став артоб'єктом. Важливою віссю проєкту є серія портретів захисників, які віддали життя за Україну. Частина експонованих робіт С215 створена на артефактах війни, зібраних Музеєм під час експедицій до постраждалих регіонів України.

Час та місце проведення заходу:

20 жовтня 2023 р., 10:00

м. Київ, вул. Лаврська, 27

Головний корпус Музею

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.