Запрацював Віртуальний музей української діаспори

Музей української діаспори у Києві оголосив про початок роботи Віртуального музею української діаспори.

Про це інформує Музей української діаспори.

"Через три з половиною місяці інтенсивної та натхненної роботи ми нарешті готові презентувати вам нашу веб-платформу. Наразі сайт працює в тестовому режимі, ми вдосконалюємо його та наповнюємо, проте вже готові почути й побачити ваші перші враження", - йдеться у повідомленні.

Колекція Віртуального музею української діаспори базується на фондах Музею української діаспори, а також вміщує вибрані предмети зі збірок партнерських інституцій та приватних осіб. До колекції залучатимуться експонати, які знайомлять з історією та культурними надбаннями українців світу, а також ті, що відображають історію та культуру України та зберігаються в діаспорних інституціях.

Колекція згрупована за видами експонатів. Також виділені окремі тематичні чи меморіальні розділи, зокрема, присвячені останньому Президенту УНР в екзилі Миколі Плав'юку, диригенту та композитору Олександрові Кошицю, мистецькій династії Кричевських, українцям в Канаді та українцям в Австралії.

Проєкт реалізований Благодійною організацією "Міжнародний благодійний фонд світових українців "Діаспора" (Charitable Foundation "Diaspora") за підтримки Українського культурного фонду.

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".