Американський історик Тімоті Снайдер запустив збір на систему "Безпечне небо" для України

Амбасадор UNITED24 Тімоті Снайдер 1 листопада запустив персональний збір на систему виявлення повітряних цілей "Безпечне небо".

Про це йдеться на сайті UNITED24.

"Безпечне небо" — це сучасна українська інноваційна розробка, здатна виявляти повітряні цілі, навіть ті, що летять на малих висотах, а також прогнозувати їх маршрут для подальшої нейтралізації. А ще система використовує штучний інтелект, щоб передбачати, звідки можуть виникнути загрози. Початкова мета — 2 500 сенсорів вартістю 950 000 $.

"Безпечне небо" допомагає виявити як крилаті ракети, так і БПЛА Shahed 136. Під час випробувань в 11 регіонах України система виявила 100% повітряних загроз без жодної помилки. З ефективністю роботи системи Тімоті Снайдер ознайомився особисто під час візиту до України у вересні.

"Торік Росія розпочала масовані удари дронами по цивільній та критичній інфраструктурі з неприхованою метою позбавити українців доступу до базових життєвих потреб. Немає сумніву, що Росія знову завдаватиме ударів. Потрібно бути готовими до зими на рівні всієї країни", — зазначив Снайдер.

За словами віцепрем'єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, "Безпечне небо" — це новий український продукт, воєнний стартап. Фактично він уже впроваджений у систему ситуаційної обізнаності сил оборони.

"Але, як і будь-якому проєкту на старті, йому потрібна підтримка. Саме тому ми дуже вдячні амбасадору UNITED24, професору Тімоті Снайдеру за готовність відкрити цей збір. У пана Снайдера вже є успішний досвід збору коштів на захист українського неба. Ми віримо, що цей проєкт стане не менш успішним", — сказав Федоров.

Долучитися до збору коштів можна за посиланням.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.