Пам'яті Дмитра Коцюбайла "Да Вінчі"

Герой України Дмитро Коцюбайло на псевдо "Да Вінчі" 1 листопада міг би святкувати свій 28-й день народження.

 

Сьогодні перший день народження, коли ми його не вітаємо, а згадуємо.

27 років життя, 9 років війни.

З першого дня утворення "Правого сектору" на Майдані у листопаді 2013-го він призвав себе на війну за Україну.

Він був єдиний, хто воював на фронті 9 років безперервно.

Він створив єдиний добровольчий неофіційний загін, у якого була своя гармата, міномет, ракетні комплекси, усі види гранатометів.

Йому багато разів намагались аборонити воювати, намагались забрати зброю - але співробітники СБУ які приходили з обшуками та бачили його роботу, потім тиснули йому руки та привозили своїх дітей для знайомства яким має бути справжній патріот.

Він стріляв попри усі заборони, щоб окупанти ніде не могли задавити наші позиції вогнем.

Його знали та про нього постійно загдували вороги, хоча в жодному бойовому донесенні він не згадувався.

Він не отримував від держави до моменту зарахування на службу у 22-му ні копійки - його боротьбу утримував український народ, люди, які знайомились з ним і вірили його слову та погляду.

Він прийшов на війну добровольцем, не мав ніякої військової освіти, але навчився та досконало оволодів багатьма військовими спецільностями - піхотинець, навідник, командир розрахунку, на кулеметі, АГС, мінометах, СПГ, ПТРК, гаубицях, танку.

Його перший запис у військовому квитку - командир механізованого батальона ЗСУ.

Його авторитет у 27 років був таким, що він єдиний командир, який казав генералам в обличчя, що він думає про бездарне планування, про помилки та некомптентність, влаштовував скандали, і плани змінювались, бо його слово мало особливу вагу.

Він мріяв про свій будинок, про свою родину, але його кохання теж було лише на війні - він довірив своїй коханій Аліні медичну частину батальйону.

27 років - а так багато "перший", "єдиний", "найбільше"...

Дмитро Коцюбайло, друг Да Вінчі. Один з тих, хто змінює час та світ, один з творців української свободи та української нації.

Друже, ти і зараз наш командир.

Ігор ПОЛУЕКТОВ, Олена ПОПЕЛЬНИЦЬКА, Тетяна ОСІНЧУК, Ксенія БОНДАР: У 2024 році не відбулися археологічні дослідження Богоявленського собору. Причини і наслідки

На київському Подолі цього року не були продовжені археологічні дослідження пам'ятки археології, архітектури та історії, а також символу відродження української державності та незалежної церкви "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря". Перші археологічні дослідження цієї пам'ятки відбулись восени 2023-го і логічно було б очікувати на продовження розкопок. Хто і чому їх "заблокував" і якими можуть бути наслідки: що через це може втратити українська історія та культура?

Олександр Тереверко: Прощавай, "Растішка"...

На фронті загинув бойовий медик Антон Шевчук, відомий як "Растішка".

Павло Казарін: Жити всередині історії

Анексія Криму змушувала кожного визначатися щодо власної громадянської ідентичності. Вирішувати, який прапор ти вважаєш за свій. Під звуки якого гімну ти підводитимешся.

Олексій Мустафін: Мігель Сервет: вчений, страчений як проповідник

27 жовтня 1553 року у Женеві спалили живцем Мігеля Сервета. Він відомий як перший європеєць, який описав мале коло кровообігу, – до нього це зробив сирієць Ібн ан-Нафіс ще в ХІІІ столітті, але в християнському світі з працями цього мамлюцького лікаря тоді були майже не знайомі. Не менш геніальними є здогадки Сервета щодо ролі вітамінів – за це його вважають одним з «батьків» фармакології.