Спецпроект

АНОНС: Брифінг "Голод як зброя. Від Леніна до Путіна"

22 листопада о 16:30 відбудеться брифінг на тему: "Голод як зброя. Від Леніна до Путіна".

Про це інформує Інститут історії України НАН України.

У 2023 році минають 90-і роковини від злочину Голодомору 1932-1933 років.

У ХХ столітті голод як зброю почали активно використовувати як метод розправи з неугодними. Найбільшого поширення терор голодом отримав серед комуністичних режимів.

Ідеологами використання голоду як зброї вважають творців "червоного терору", зокрема Володимира Ульянова-Леніна, Льва Троцького та, звісно, Сталіна.

Спікери:

⦁ Людмила Гриневич, історикиня, докторка історичних наук, професор, провідна наукова співробітниця Інститут історії України НАН України, директорка Українського Науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC IN UKRAINE).

⦁ Геннадій Єфіменко, історик, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України.

⦁ Максим Майоров, історик, політолог, співробітник Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

⦁ Юрій Олійник, кандидат політологічних наук, Керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру " Українські студії стратегічних досліджень".

⦁ Ігор Семиволос, історик, політолог, сходознавець, директор Центр близькосхідних досліджень НАН України.

⦁ Володимир Тиліщак, історик, кандидат історичних наук, в.о. Голови Український інститут національної пам'яті.

⦁ Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, кандидат історичних наук.

⦁ Ihor Stambol, модератор, кандидат історичних наук, координатор прес-центру Українського кризового медіа-центру.

Питання до обговорення:

- Голод як зброя в історичній ретроспективі

- Радянські "ідеологи" терору голодом. Ленінська "хлібна монополія"

- Терор голодом. Кремлівські інструменти упокорення у 1921 – 1923 та 1932 – 1933 роках.

- Продовольчі питання в кремлівській політиці як засібсутвердження політичних впливів та їх наслідки

- Голод як супутник комунізму в світі

- Нинішні спроби країни-агресора використати питання продовольства і провокування голоду для досягнення власних цілей

Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.