Спецпроект

АНОНС: Брифінг "Голод як зброя. Від Леніна до Путіна"

22 листопада о 16:30 відбудеться брифінг на тему: "Голод як зброя. Від Леніна до Путіна".

Про це інформує Інститут історії України НАН України.

У 2023 році минають 90-і роковини від злочину Голодомору 1932-1933 років.

У ХХ столітті голод як зброю почали активно використовувати як метод розправи з неугодними. Найбільшого поширення терор голодом отримав серед комуністичних режимів.

Ідеологами використання голоду як зброї вважають творців "червоного терору", зокрема Володимира Ульянова-Леніна, Льва Троцького та, звісно, Сталіна.

Спікери:

⦁ Людмила Гриневич, історикиня, докторка історичних наук, професор, провідна наукова співробітниця Інститут історії України НАН України, директорка Українського Науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC IN UKRAINE).

⦁ Геннадій Єфіменко, історик, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України.

⦁ Максим Майоров, історик, політолог, співробітник Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

⦁ Юрій Олійник, кандидат політологічних наук, Керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру " Українські студії стратегічних досліджень".

⦁ Ігор Семиволос, історик, політолог, сходознавець, директор Центр близькосхідних досліджень НАН України.

⦁ Володимир Тиліщак, історик, кандидат історичних наук, в.о. Голови Український інститут національної пам'яті.

⦁ Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, кандидат історичних наук.

⦁ Ihor Stambol, модератор, кандидат історичних наук, координатор прес-центру Українського кризового медіа-центру.

Питання до обговорення:

- Голод як зброя в історичній ретроспективі

- Радянські "ідеологи" терору голодом. Ленінська "хлібна монополія"

- Терор голодом. Кремлівські інструменти упокорення у 1921 – 1923 та 1932 – 1933 роках.

- Продовольчі питання в кремлівській політиці як засібсутвердження політичних впливів та їх наслідки

- Голод як супутник комунізму в світі

- Нинішні спроби країни-агресора використати питання продовольства і провокування голоду для досягнення власних цілей

Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.