Спецпроект

АНОНС: "Розірвати замкнене коло смерті" до 90-ї роковини Голодомору

21 листопада Київський безпековий форум проведе спеціальну подію "Розірвати замкнене коло смерті", присвячену 90-им роковинам Голодомору-геноциду українського народу.

Про це повідомляє Київський безпековий форум.

У заході візьмуть участь відомі діячі, дипломати, громадські активісти, науковці.

Зокрема, посол США в Україні Бріджит Брінк, Ізраїлю - Міхаель Бродський, Великої Британії - Мартін Гарріс, Німеччини - Мартін Єґер, Голова Київського Безпекового Форуму, Прем'єр-міністр України у 2014-16 роках Арсеній Яценюк, Голова Наглядової Ради Міжнародного благодійного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору Іван Васюник.

Зі спеціальними відеозверненнями до учасників події звернуться Голова Центру громадянських свобод, Нобелівська лауреатка миру 2022 року Олександра Матвійчук і всесвітньовідомий історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер.

У панелі "Геноцид 1932 - 33 років / 2022 – 23 років" візьмуть участь в.о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак, Голова Українського Інституту національної пам'яті Антон Дробович, Посол з особливих доручень МЗС України, Агент України в Міжнародному суді ООН Антон Кориневич, Директор Інституту демографії і соціальних досліджень Національної Академії наук України Елла Лібанова.

Модератором події виступить Директор Київського Безпекового Форуму Данило Лубківський.

Програма заходу за посиланням.

Пряма трансляція розпочнеться 21 листопада, об 11:00, на ресурсах КБФ і наших медіапартнерів:

На Facebook-сторінці Київського Безпекового Форуму.

На YouTube-сторінці Арсенія Яценюка.

Київський Безпековий Форум, заснований фондом Арсенія Яценюка "Відкрий Україну", – головна платформа нашої держави для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.