Спецпроект

АНОНС: У Варшаві відкриється виставка сучасного українського мистецтва «Голодомор. Геноцид 32/33»

29 листопада у Галереї Nizio у Варшаві відкриється виставка сучасного українського мистецтва «Голодомор. Геноцид 32/33», присвячена 90-ій річниці Голодомору 1932–1933 років.

Про це інформує портал "Наш вибір".

"Ми привеземо з України живопис і скульптуру українських митців з різних регіонів України: Львів, Київ, Одеса, Маріуполь, Донецьк, Кременчук та інших. Це 24 твори, більшість з яких написані в часи повномасштабного російського вторгнення. Вони про колективну пам'ять, про непробачення, про травму і про морення голодом", – зазначила у коментарі для порталу "Наш вибір" артдиректорка Благодійного фонду Козицького Христина Береговська, яка займалася збором творів мистецтва для проєкту.

Виставка "Голодомор. Геноцид 32/33" буде присвячена 90-ій річниці Голодомору 1932–1933 років. Захід має на меті переосмислити одну із найбільших трагедій українського народу засобами образотворчого мистецтва, а також привернути увагу до неї польської та української громадськості.

Виставка відбуватиметься за сприяння Посольства України у Польщі, Благодійного фонду Козицького, а також Галереї й Фонду Nizio.

Де: Галерея Nizio у Варшаві (вулиця Інжинерська, 3 / Inżynierska 3). 

Коли: Експозиція триватиме з 29 листопада до 2 січня 2024 року.

Галерея відкрита з понеділка по п'ятницю о 09:00–17:30.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.