На Херсонщині окупанти зносять монументи жертвам Голодомору

У Новій Каховці Херсонської області російські окупанти знесли пам'ятник жертвам Голодомору.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook Вадим Поздняков.

"На Херсонщині виродки зносять пам'ятники жертвам Голодомору. А в нас досі є "пєтушня", яка жаліється за пам'ятниками Пушкіну, Щорсу та совіцьким солдатам. Ми куди збільшимо наші зусилля з очищення нашої країни. Жодного окупаційного маркеру тут не буде", - написав Поздняков.

Як пишуть окупаційні медіа, вчинений акт вандалізму є боротьбою з "символом дезінформації".

За словами російських пропагандистів Голодомору в Україні не було, буцімто в 30-х роках XX століття від голоду постраждала не Україна, а інші території СРСР.   Загарбники стверджують, що на окупованих територіях Херсонщини й надалі триватиме процес "очищення" від українських цінностей. 

Натомість Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 28 держав світу, 10 з них — після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.