Будинок-музей Поліни Райко в Олешках знищила повінь

Будівля вистояла, але більшість фресок художниці втрачено.

Про це повідомив у Facebook Семен Храмцов, представник Херсонського обласного благодійного фонду ім. Поліни Райко, виклавши фото та відео зруйнованого будинку.

"Це траур! Прислали відео з будиночку Поліни Райко... Більш внутрішніх стін обвалилися, тепер це жахливий опенспейс... Фресок десь 30-40% (зі стелями) збереглося, але "стіна з сестрами" повністю втрачена. І походу "муж-рибак", медсестра... все що нижче... Коти – наполовину, "дорога в рай" теж... Не знаю скільки він так ще вистоїть...", - повідомив він.

Будинок Поліни Райко опинився під водою після того, як 6 червня росія підірвала Каховську ГЕС і вода затопила регіон. 7 червня Семен Храмцов, представник благодійного фонду імені Поліни Райко, повідомив, що будинок під водою.

Поліна Райко (1928-2004) — українська художниця-самоучка. У 69 років почала малювати на стінах запустілого будинку. Жінка розписала будинок, хвіртки, паркани та ворота радянською, язичницькою та християнською символікою, оповідаючи історію свого життя. Художниця зображувала портрети родини, а також улюблену символіку та різнокольорових птахів усіляких форм і видів: качок, гусей, півників, ластівок, сов, дятлів.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.