Будинок-музей Поліни Райко в Олешках знищила повінь

Будівля вистояла, але більшість фресок художниці втрачено.

Про це повідомив у Facebook Семен Храмцов, представник Херсонського обласного благодійного фонду ім. Поліни Райко, виклавши фото та відео зруйнованого будинку.

"Це траур! Прислали відео з будиночку Поліни Райко... Більш внутрішніх стін обвалилися, тепер це жахливий опенспейс... Фресок десь 30-40% (зі стелями) збереглося, але "стіна з сестрами" повністю втрачена. І походу "муж-рибак", медсестра... все що нижче... Коти – наполовину, "дорога в рай" теж... Не знаю скільки він так ще вистоїть...", - повідомив він.

Будинок Поліни Райко опинився під водою після того, як 6 червня росія підірвала Каховську ГЕС і вода затопила регіон. 7 червня Семен Храмцов, представник благодійного фонду імені Поліни Райко, повідомив, що будинок під водою.

Поліна Райко (1928-2004) — українська художниця-самоучка. У 69 років почала малювати на стінах запустілого будинку. Жінка розписала будинок, хвіртки, паркани та ворота радянською, язичницькою та християнською символікою, оповідаючи історію свого життя. Художниця зображувала портрети родини, а також улюблену символіку та різнокольорових птахів усіляких форм і видів: качок, гусей, півників, ластівок, сов, дятлів.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.