Спецпроект

Фінляндія визнала Голодомор геноцидом українців

Фінляндія визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомив спікер парламенту Фінляндії Юссі Халла-Ахо під час виступу у Верховній Раді України у межах візиту до Києва.

"Наш парламент, на відміну від багатьох інших, ніколи не видавав декларації про історичні події. У нас навіть немає процедури для цього. Але минулого тижня глави всіх девʼяти парламентських фракцій разом із переважною більшістю депутатів підписали спільну заяву, в якій констатується, що є підстави вважати Голодомор геноцидом українського народу, скоєним радянською владою, і його варто називати таким – тобто геноцидом. Я передав цей документ спікеру Верховної Ради України, пану Стефанчуку, вчора… Нехай час загоїть рани, життя переможе. Слава Україні!" – сказав спікер парламенту Фінляндії. Свій виступ Юссі Халла-Ахо виголосив українською мовою.

Російське повномасштабне вторгнення в Україну та бомбардування українських міст пробудило у громадян Фінляндії болісні спогади власного історичного досвіду з Росією часів радянсько-фінської війни 1939–1940 років.

"Ментальність і характер російської держави не змінилися. Як тоді, так і  сьогодні, вона не поважає ні міжнародного права, ні своїх зобовʼязань. Вона не цінує життя – ні своїх, ні чужих. Вона вважає, що має право вето на вибори своїх сусідів, право вето навіть на їхнє існування. Росія поважає й розуміє силу. На російський імперіалізм треба відповісти силою", – сказав Халла-Ахо.

Попри те, що у перші дні повномасштабного вторгнення мало хто на Заході вірив, що Україна здатна протистояти Росії, українці вистояли. Своєю героїчною боротьбою українці не лише заслужили на повагу всього цивілізованого світу, а також дали сміливість діяти, наголосив спікер парламенту Фінляндії.

"Рішення про допомогу ухвалюються надто повільно, але вони ухвалюються. Станом на сьогодні, Фінляндія надіслала до України 20 пакетів військової допомоги – і ми будемо вас підтримувати так довго, як треба", – наголосив Юссі Халла-Ахо.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.