Спецпроект

Фінляндія визнала Голодомор геноцидом українців

Фінляндія визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомив спікер парламенту Фінляндії Юссі Халла-Ахо під час виступу у Верховній Раді України у межах візиту до Києва.

"Наш парламент, на відміну від багатьох інших, ніколи не видавав декларації про історичні події. У нас навіть немає процедури для цього. Але минулого тижня глави всіх девʼяти парламентських фракцій разом із переважною більшістю депутатів підписали спільну заяву, в якій констатується, що є підстави вважати Голодомор геноцидом українського народу, скоєним радянською владою, і його варто називати таким – тобто геноцидом. Я передав цей документ спікеру Верховної Ради України, пану Стефанчуку, вчора… Нехай час загоїть рани, життя переможе. Слава Україні!" – сказав спікер парламенту Фінляндії. Свій виступ Юссі Халла-Ахо виголосив українською мовою.

Російське повномасштабне вторгнення в Україну та бомбардування українських міст пробудило у громадян Фінляндії болісні спогади власного історичного досвіду з Росією часів радянсько-фінської війни 1939–1940 років.

"Ментальність і характер російської держави не змінилися. Як тоді, так і  сьогодні, вона не поважає ні міжнародного права, ні своїх зобовʼязань. Вона не цінує життя – ні своїх, ні чужих. Вона вважає, що має право вето на вибори своїх сусідів, право вето навіть на їхнє існування. Росія поважає й розуміє силу. На російський імперіалізм треба відповісти силою", – сказав Халла-Ахо.

Попри те, що у перші дні повномасштабного вторгнення мало хто на Заході вірив, що Україна здатна протистояти Росії, українці вистояли. Своєю героїчною боротьбою українці не лише заслужили на повагу всього цивілізованого світу, а також дали сміливість діяти, наголосив спікер парламенту Фінляндії.

"Рішення про допомогу ухвалюються надто повільно, але вони ухвалюються. Станом на сьогодні, Фінляндія надіслала до України 20 пакетів військової допомоги – і ми будемо вас підтримувати так довго, як треба", – наголосив Юссі Халла-Ахо.

 

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.