Спецпроект

Фінляндія визнала Голодомор геноцидом українців

Фінляндія визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомив спікер парламенту Фінляндії Юссі Халла-Ахо під час виступу у Верховній Раді України у межах візиту до Києва.

"Наш парламент, на відміну від багатьох інших, ніколи не видавав декларації про історичні події. У нас навіть немає процедури для цього. Але минулого тижня глави всіх девʼяти парламентських фракцій разом із переважною більшістю депутатів підписали спільну заяву, в якій констатується, що є підстави вважати Голодомор геноцидом українського народу, скоєним радянською владою, і його варто називати таким – тобто геноцидом. Я передав цей документ спікеру Верховної Ради України, пану Стефанчуку, вчора… Нехай час загоїть рани, життя переможе. Слава Україні!" – сказав спікер парламенту Фінляндії. Свій виступ Юссі Халла-Ахо виголосив українською мовою.

Російське повномасштабне вторгнення в Україну та бомбардування українських міст пробудило у громадян Фінляндії болісні спогади власного історичного досвіду з Росією часів радянсько-фінської війни 1939–1940 років.

"Ментальність і характер російської держави не змінилися. Як тоді, так і  сьогодні, вона не поважає ні міжнародного права, ні своїх зобовʼязань. Вона не цінує життя – ні своїх, ні чужих. Вона вважає, що має право вето на вибори своїх сусідів, право вето навіть на їхнє існування. Росія поважає й розуміє силу. На російський імперіалізм треба відповісти силою", – сказав Халла-Ахо.

Попри те, що у перші дні повномасштабного вторгнення мало хто на Заході вірив, що Україна здатна протистояти Росії, українці вистояли. Своєю героїчною боротьбою українці не лише заслужили на повагу всього цивілізованого світу, а також дали сміливість діяти, наголосив спікер парламенту Фінляндії.

"Рішення про допомогу ухвалюються надто повільно, але вони ухвалюються. Станом на сьогодні, Фінляндія надіслала до України 20 пакетів військової допомоги – і ми будемо вас підтримувати так довго, як треба", – наголосив Юссі Халла-Ахо.

 

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.