Спецпроект

МВС передало Музею Голодомору понад тисячу архівних справ

МВС передало для дослідження Національному музеєві Голодомору-геноциду 1022 справи періоду Голодомору 1932-33 років.

Про це повідомив пресцентр МВС України.

Передання документів відбулося до дня пам'яті жертв Голодомору 25 листопада. Справи фонду 32 "Кримінальні справи судових та позасудових органів" з Галузевого державного архіву передала державний секретар МВС Інна Ящук.

Більша частина справ датована березнем-червнем 1933 року. Тоді саме був пік смертності від голоду. Міністерство наголошує: канібалізм показує сплановане доведення українців до стану відчаю та переходу за межу людської моралі. У вказаних справах в анкеті обвинуваченого є графа "громадянство і національність", і видно, що майже всі фігуранти — українці.

"Ми як дослідники знаємо, що до цих дій вдавалися люди, які були доведені голодом до божевілля. Вони були хворими, бо здорова людина ніколи не буде їсти собі подібних. (...) Це мала цифра, якщо її екстраполювати на всю кількість населення тогочасної України. Тобто коли росіяни чи інші опоненти розказують, що ми — нація канібалів, це повна маячня та брехня, бо у відсотковому співвідношенні навіть не 1 % історій про канібалізм, а 0,000..." — розповіла Суспільному виконувачка обов'язків Музею Голодомору Леся Гасиджак.

В МВС додають, що ці архівні справи варто оцінити науковцям з точки зору медицини, психології, соціології, економічної географії та інших наук. А ще у відомстві підкреслюють, що в нинішній війні проти України Росія знову використовує голод як зброю. Росіяни спалюють або викрадають врожай, обстрілюють елеватори й порти, перешкоджають обігу зерна в Чорному морі, мінують поля, а також катують голодом українських військовополонених.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.