Спецпроект

МВС передало Музею Голодомору понад тисячу архівних справ

МВС передало для дослідження Національному музеєві Голодомору-геноциду 1022 справи періоду Голодомору 1932-33 років.

Про це повідомив пресцентр МВС України.

Передання документів відбулося до дня пам'яті жертв Голодомору 25 листопада. Справи фонду 32 "Кримінальні справи судових та позасудових органів" з Галузевого державного архіву передала державний секретар МВС Інна Ящук.

Більша частина справ датована березнем-червнем 1933 року. Тоді саме був пік смертності від голоду. Міністерство наголошує: канібалізм показує сплановане доведення українців до стану відчаю та переходу за межу людської моралі. У вказаних справах в анкеті обвинуваченого є графа "громадянство і національність", і видно, що майже всі фігуранти — українці.

"Ми як дослідники знаємо, що до цих дій вдавалися люди, які були доведені голодом до божевілля. Вони були хворими, бо здорова людина ніколи не буде їсти собі подібних. (...) Це мала цифра, якщо її екстраполювати на всю кількість населення тогочасної України. Тобто коли росіяни чи інші опоненти розказують, що ми — нація канібалів, це повна маячня та брехня, бо у відсотковому співвідношенні навіть не 1 % історій про канібалізм, а 0,000..." — розповіла Суспільному виконувачка обов'язків Музею Голодомору Леся Гасиджак.

В МВС додають, що ці архівні справи варто оцінити науковцям з точки зору медицини, психології, соціології, економічної географії та інших наук. А ще у відомстві підкреслюють, що в нинішній війні проти України Росія знову використовує голод як зброю. Росіяни спалюють або викрадають врожай, обстрілюють елеватори й порти, перешкоджають обігу зерна в Чорному морі, мінують поля, а також катують голодом українських військовополонених.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".