Спецпроект

Друга черга Музею Голодомору потребує добудови: Звернення наглядової ради

Наглядова рада Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору виступила зі зверненням з нагоди 90-х роковин початку Великого Голоду 1932-1933 років

Його текст є у розпорядженні Еспресо.

Як наголошують автори звернення, Музею потрібно добудувати "другу чергу" споруд й зараз це питання набуває "особливої ваги".

Повністю добудований Музей Голодомору "сприятиме осмисленню не лише геноцидної політики щодо українців у 1930-х роках, а й злочинів, вчинених Російською Федерацією у період повномасштабної агресії проти України, підвищить обізнаність громадськості про геноцид та інші прояви масового насильства й переслідувань цивільного населення України", йдеться у зверненні.

"Створення другої черги Музею матиме й зовнішньополітичне значення, допомагаючи утвердженню міжнародного авторитету України як цивілізованої держави, відданої фундаментальним принципам демократії та поваги до гідності і прав людини", - стверджується у документі.

При цьому витрати на проєктну документацію та дизайн Фонд бере на себе.

"Саме в ці дні Фонд завершує процес передачі прав на Вступну художню концепцію державі. Для реалізації проєкту основної експозиції Музею Фондом залучено понад 42 мільйони гривень добровільних благодійних цільових пожертв. Ми підтверджуємо свою готовність щодо продовження підтримки наступних етапів: проєктування - дизайн - та робочого проєктів експозиції", - зазначається у зверненні благодійного фонду Музею Голодомору.

"Маємо гідно вшанувати пам'ять жертв Голодомору в час 90-х роковин. І надалі спільно - владі і благодійникам - продовжити проєкт з тим, щоб вже за декілька років відкрити один із найкращих музеїв світу", - підсумовується у зверненні Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору.

 

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.