Спецпроект

Друга черга Музею Голодомору потребує добудови: Звернення наглядової ради

Наглядова рада Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору виступила зі зверненням з нагоди 90-х роковин початку Великого Голоду 1932-1933 років

Його текст є у розпорядженні Еспресо.

Як наголошують автори звернення, Музею потрібно добудувати "другу чергу" споруд й зараз це питання набуває "особливої ваги".

Повністю добудований Музей Голодомору "сприятиме осмисленню не лише геноцидної політики щодо українців у 1930-х роках, а й злочинів, вчинених Російською Федерацією у період повномасштабної агресії проти України, підвищить обізнаність громадськості про геноцид та інші прояви масового насильства й переслідувань цивільного населення України", йдеться у зверненні.

"Створення другої черги Музею матиме й зовнішньополітичне значення, допомагаючи утвердженню міжнародного авторитету України як цивілізованої держави, відданої фундаментальним принципам демократії та поваги до гідності і прав людини", - стверджується у документі.

При цьому витрати на проєктну документацію та дизайн Фонд бере на себе.

"Саме в ці дні Фонд завершує процес передачі прав на Вступну художню концепцію державі. Для реалізації проєкту основної експозиції Музею Фондом залучено понад 42 мільйони гривень добровільних благодійних цільових пожертв. Ми підтверджуємо свою готовність щодо продовження підтримки наступних етапів: проєктування - дизайн - та робочого проєктів експозиції", - зазначається у зверненні благодійного фонду Музею Голодомору.

"Маємо гідно вшанувати пам'ять жертв Голодомору в час 90-х роковин. І надалі спільно - владі і благодійникам - продовжити проєкт з тим, щоб вже за декілька років відкрити один із найкращих музеїв світу", - підсумовується у зверненні Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору.

 

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.