Спецпроект

Друга черга Музею Голодомору потребує добудови: Звернення наглядової ради

Наглядова рада Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору виступила зі зверненням з нагоди 90-х роковин початку Великого Голоду 1932-1933 років

Його текст є у розпорядженні Еспресо.

Як наголошують автори звернення, Музею потрібно добудувати "другу чергу" споруд й зараз це питання набуває "особливої ваги".

Повністю добудований Музей Голодомору "сприятиме осмисленню не лише геноцидної політики щодо українців у 1930-х роках, а й злочинів, вчинених Російською Федерацією у період повномасштабної агресії проти України, підвищить обізнаність громадськості про геноцид та інші прояви масового насильства й переслідувань цивільного населення України", йдеться у зверненні.

"Створення другої черги Музею матиме й зовнішньополітичне значення, допомагаючи утвердженню міжнародного авторитету України як цивілізованої держави, відданої фундаментальним принципам демократії та поваги до гідності і прав людини", - стверджується у документі.

При цьому витрати на проєктну документацію та дизайн Фонд бере на себе.

"Саме в ці дні Фонд завершує процес передачі прав на Вступну художню концепцію державі. Для реалізації проєкту основної експозиції Музею Фондом залучено понад 42 мільйони гривень добровільних благодійних цільових пожертв. Ми підтверджуємо свою готовність щодо продовження підтримки наступних етапів: проєктування - дизайн - та робочого проєктів експозиції", - зазначається у зверненні благодійного фонду Музею Голодомору.

"Маємо гідно вшанувати пам'ять жертв Голодомору в час 90-х роковин. І надалі спільно - владі і благодійникам - продовжити проєкт з тим, щоб вже за декілька років відкрити один із найкращих музеїв світу", - підсумовується у зверненні Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".