У Києві вручили відзнаку Омеляна Ковча

У Музеї Голодомору 28 листопада відбулася Церемонія вручення Відзнаки блаженного священномученика Омеляна Ковча — вперше від початку повномасштабного вторгнення.

Про це повідомили у Національному музеї Голодомору-геноциду.

Цьогорічними лауреатами стали військовослужбовиця Національної гвардії України, парамедик, учасниця оборони Маріуполя Катерина Поліщук ("Пташка"); польський народ в особі Президента Республіки Польща Анджея Дуди (відзнака буде вручена окремо); капелан Сергій Дмитрієв ("Падре"); військовослужбовець ЗСУ, колишній імам Саїд Ісмагілов; капелан, священик УГКЦ Юрій Логаза; пастор, єпископ протестантської Церкви Божої України Геннадій Мохненко.

Відзнаки лауреатам вручили: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, голова Комітету вшанування священномученика Омеляна Ковча Іван Васюник та члени комітет Данило Лубківський та о. Стефан Батрух. 

"Бути людиною в нелюдських обставинах, бачити небо серед пекла на землі, бути християнином у часи війни - ці питання ми ставимо собі сьогодні під час цієї жорстокої, геноцидальної війни в Україні. Ці питання так по-особливому звучать тут, у цьому місці пам'яті, болю, у цьому музеї, де ми вшановуємо жертв Голодомору-геноциду... Я хочу сьогодні подякувати усім тим, кого Комітет з ушанування Омеляна Ковча назвав лауреатами", - сказав глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав Шевчук.

Український священник Омелян Ковч із Косівщини рятував у роки Другої світової війни євреїв. За це був ув'язений у концтаборі Майданек, де продовжував своє душпастирство. Помер у табірному шпиталі в лютому 1944-го. У 2001 році під час візиту до України Папа Іван Павло ІІ проголосив отця Омеляна Ковча блаженним священномучеником. У 2010 році було засновано Відзнаку Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.