Внаслідок ракетної атаки РФ постраждав Одеський національний художній музей

Одеський національний художній музей постраждав через ракетну атаку Росії ввечері 5 листопада, напередодні свого 124-річчя.

Про це повідомили в адміністрації музею.

"Увечері 5 листопада Одеський національний художній музей постраждав через ракетну атаку рф.А вже сьогодні музейний день народження - 124 роки!... Одеський художній зачинено. Переносимо всі події та скасовуємо Free Entrance Day, як ми планували", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що люди не постраждали. Наразі триває процес оцінки пошкоджень, фіксація наслідків ураження та слідчі дії.

Серед постраждалих виставок: Марґіт та Романа Сельських "Сонце заходу / Sol occidens" з колекції Едуарда Димшица, Бориса Айзенберга "Квіти за відвалами", роботи Олександра Грехова, Стаса Жалобнюка "Black Sea", Володимира Семківа "Радість", Альбіни Ялози "Вівтар небесного війська", Kinder Album "Великі луги, рясні трави".

Одеський національний художній музей розташований в історичному центрі Одеси (на вулиці Софіївській), у палаці Наришкіних, що є пам'яткою архітектури початку XIX століття.

У 1888 році його купив міський голова Одеси Григорій Маразлі та у 1892 році передав будівлю місту з метою влаштування в ньому музею витончених мистецтв. Відкриття музею відбулося у 1899 році. Нещодавно музей отримав статус "національний".

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.