В Одесі з'явиться мікрорайон "Видатних українських діячів"

В Одесі перейменовують топоніми, назви яких не актуальні й пов’язані з колоніальним, радянським минулим.

Про це повідомили на офіційному сайті Одеси.

Низку перейменувань погодили на засіданні Історико-топонімічної комісії. Серед нових назв – імена представників Розстріляного відродження.

Один із мікрорайонів отримав назву "Видатних українських діячів", де вулиці перейменують на честь знакових фігур української культури. Так, серед пропозицій – імена представників Розстріляного відродження: Леся Курбаса, Майка Йогансена, Гео Шкурупія та Миколи Куліша. Ареал мікрорайону "Видатних українських діячів" – це приватний сектор Київського району, так звана Чубаївка та Дмитрівка. 

Окрему увагу приділили перейменуванню площ, вулиць та скверів Одеси на честь видатних одеситів та українських діячів, чиє життя було пов'язане з Одесою.

Так, вулицю Вільямса пропонують назвати на честь видатного громадського діяча, мецената та вченого Євгена Чикаленка – уродженця Одеської області, який тривалий час жив та працював в Одесі.

Вулицю Космонавта Комарова – на честь одесита Михайла Комарова – письменника, перекладача та громадського діяча, організатора та  керівника товариства "Просвіта" в Одесі. 

Площі Льва Толстого – пропонують дати ім'я одного із основоположників єврейської літератури – Менделя Мойхер-Сфроїма. Щодо цього проведуть консультації з філологами та єврейською громадою. Скверу Старостіна на Слобідці пропонують дати назву на честь видатного українського композитора Миколи Лисенка. 

Остаточне рішення щодо перейменувань приймають депутати під час сесії Одеської міської ради. 

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.