В Одесі з'явиться мікрорайон "Видатних українських діячів"

В Одесі перейменовують топоніми, назви яких не актуальні й пов’язані з колоніальним, радянським минулим.

Про це повідомили на офіційному сайті Одеси.

Низку перейменувань погодили на засіданні Історико-топонімічної комісії. Серед нових назв – імена представників Розстріляного відродження.

Один із мікрорайонів отримав назву "Видатних українських діячів", де вулиці перейменують на честь знакових фігур української культури. Так, серед пропозицій – імена представників Розстріляного відродження: Леся Курбаса, Майка Йогансена, Гео Шкурупія та Миколи Куліша. Ареал мікрорайону "Видатних українських діячів" – це приватний сектор Київського району, так звана Чубаївка та Дмитрівка. 

Окрему увагу приділили перейменуванню площ, вулиць та скверів Одеси на честь видатних одеситів та українських діячів, чиє життя було пов'язане з Одесою.

Так, вулицю Вільямса пропонують назвати на честь видатного громадського діяча, мецената та вченого Євгена Чикаленка – уродженця Одеської області, який тривалий час жив та працював в Одесі.

Вулицю Космонавта Комарова – на честь одесита Михайла Комарова – письменника, перекладача та громадського діяча, організатора та  керівника товариства "Просвіта" в Одесі. 

Площі Льва Толстого – пропонують дати ім'я одного із основоположників єврейської літератури – Менделя Мойхер-Сфроїма. Щодо цього проведуть консультації з філологами та єврейською громадою. Скверу Старостіна на Слобідці пропонують дати назву на честь видатного українського композитора Миколи Лисенка. 

Остаточне рішення щодо перейменувань приймають депутати під час сесії Одеської міської ради. 

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".