В Одесі пошкоджені 25 пам’яток архітектури внаслідок ракетної атаки РФ

Серед пошкоджених пам'яток архітектури в Одесі будівлі XIX-XX сторіччя.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

За попередніми даними, 25 пам'яток архітектури пошкоджені через нічну ракетну атаку Росії на Одесу, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

За його даними, :

  • будинок Чижевича
  • будинок Папудової
  • будинок Заблудовського
  • будинок Гагаріна
  • будинок Януша
  • будинок Жданової
  • будинок Рассель дель Турко
  • будинок Масса
  • особняк Манук-Бея
  • будинок Ковалевського
  • будинок Порро
  • будинок Машевського та інші

"Росіяни навмисно спрямували свої ракети на історичний центр Одеси, що перебуває під захистом ЮНЕСКО! Все, що змореною працею створювалося великими архітекторами, знищується зараз цинічними нелюдами", – написав він у телеграмі.

Вночі 23 липня Росія атакувала Одесу. Як повідомила місцева влада, внаслідок російської атаки одна людина загинула, 22 поранених, зруйновані 6 житлових будинків. Також пошкоджений найбільший православний храм Одеси – Спасо-Преображенський кафедральний собор, який розташований в центрі міста.

 

Міф про 9 травня. Коли закінчилась війна?

Вдень 9 травня мені зателефонули з Москви і повідомили, що вся документація про капітуляцію німецько-фашистської Німеччини отримана і вручена Верховному Головнокомандувачу. Отже, закінчилася кровопролитна війна. Фашистська Німеччина та її союзники були остаточно розгромлені. /Жуков Г. К. "Воспоминания и размышления"/

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.