Маєток Гавсевича в Одесі під загрозою знищення

В Одесі будівельники частково зруйнували пам’ятку архітектури — маєток Гавсевича початку XX століття.

Про це інформує Укрінформ. 

За інформацією МКІП, юридична особа-власник будівлі не виконував охоронний договір, укладений у 2018 році з Департаментом культури Одеської обласної держадміністрації. У січні цього року сталося руйнування частини конструкцій, після чого між власником будівлі і Департаментом культури Одеси був погоджений план проведення протиаварійних робіт на зазначеній будівлі.

Під час будівельних робіт 30 червня маєток частково розібрали. Начальник управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Олександр Авдєєв заявив, що ремонтні роботи у будівлі виконували з відхиленнями від документації, яку погодили в ОВА. Зокрема, демонтували частину огороджувальних та опорних конструкцій, перекриття другого та третього поверхів східної частини будівлі, а також покрівлю.

Власнику надійшло розпорядження від Департаменту культури Одеської обласної військової адміністрації терміново припинити будь-які роботи на об'єкті, а також надати пояснення щодо проведення робіт, які не відповідають погодженій науково-проєктній документації.

Органи прокуратури зареєстрували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження щодо умисного пошкодження/руйнування пам'ятки.

Маєток Гавсевича - памʼятка культурної спадщини, споруджена у 1903 році для директора одеського приватного ломбарду Антона Гавсевича. Архітектор — Самуїл Гальперсон. З 1938 року тут діяв технікум радянської торгівлі. Пологовий будинок почав працювати на початку 1960-х.

Будівля розташована на території центрального історичного ареалу і незабаром буде в межах буферної зони історичного центру Одеси, внесеного до ЮНЕСКО.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.