Маєток Гавсевича в Одесі під загрозою знищення

В Одесі будівельники частково зруйнували пам’ятку архітектури — маєток Гавсевича початку XX століття.

Про це інформує Укрінформ. 

За інформацією МКІП, юридична особа-власник будівлі не виконував охоронний договір, укладений у 2018 році з Департаментом культури Одеської обласної держадміністрації. У січні цього року сталося руйнування частини конструкцій, після чого між власником будівлі і Департаментом культури Одеси був погоджений план проведення протиаварійних робіт на зазначеній будівлі.

Під час будівельних робіт 30 червня маєток частково розібрали. Начальник управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Олександр Авдєєв заявив, що ремонтні роботи у будівлі виконували з відхиленнями від документації, яку погодили в ОВА. Зокрема, демонтували частину огороджувальних та опорних конструкцій, перекриття другого та третього поверхів східної частини будівлі, а також покрівлю.

Власнику надійшло розпорядження від Департаменту культури Одеської обласної військової адміністрації терміново припинити будь-які роботи на об'єкті, а також надати пояснення щодо проведення робіт, які не відповідають погодженій науково-проєктній документації.

Органи прокуратури зареєстрували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження щодо умисного пошкодження/руйнування пам'ятки.

Маєток Гавсевича - памʼятка культурної спадщини, споруджена у 1903 році для директора одеського приватного ломбарду Антона Гавсевича. Архітектор — Самуїл Гальперсон. З 1938 року тут діяв технікум радянської торгівлі. Пологовий будинок почав працювати на початку 1960-х.

Будівля розташована на території центрального історичного ареалу і незабаром буде в межах буферної зони історичного центру Одеси, внесеного до ЮНЕСКО.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.