Маєток Гавсевича в Одесі під загрозою знищення

В Одесі будівельники частково зруйнували пам’ятку архітектури — маєток Гавсевича початку XX століття.

Про це інформує Укрінформ. 

За інформацією МКІП, юридична особа-власник будівлі не виконував охоронний договір, укладений у 2018 році з Департаментом культури Одеської обласної держадміністрації. У січні цього року сталося руйнування частини конструкцій, після чого між власником будівлі і Департаментом культури Одеси був погоджений план проведення протиаварійних робіт на зазначеній будівлі.

Під час будівельних робіт 30 червня маєток частково розібрали. Начальник управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Олександр Авдєєв заявив, що ремонтні роботи у будівлі виконували з відхиленнями від документації, яку погодили в ОВА. Зокрема, демонтували частину огороджувальних та опорних конструкцій, перекриття другого та третього поверхів східної частини будівлі, а також покрівлю.

Власнику надійшло розпорядження від Департаменту культури Одеської обласної військової адміністрації терміново припинити будь-які роботи на об'єкті, а також надати пояснення щодо проведення робіт, які не відповідають погодженій науково-проєктній документації.

Органи прокуратури зареєстрували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження щодо умисного пошкодження/руйнування пам'ятки.

Маєток Гавсевича - памʼятка культурної спадщини, споруджена у 1903 році для директора одеського приватного ломбарду Антона Гавсевича. Архітектор — Самуїл Гальперсон. З 1938 року тут діяв технікум радянської торгівлі. Пологовий будинок почав працювати на початку 1960-х.

Будівля розташована на території центрального історичного ареалу і незабаром буде в межах буферної зони історичного центру Одеси, внесеного до ЮНЕСКО.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.