На території "Києво-Могилянської академії" проведуть археологічні дослідження

Шукатимуть фундамент Богоявленського собору Києво-Братського монастиря.

Про це повідомляє КМДА.

Розвідувальні археологічні дослідження проведе Центр консервації предметів археології спільно з Інститутом археології НАН України та "Києво-Могилянською академією".

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова наголосила, що пам'ятку "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря" внесли до Переліку об'єктів культурної спадщини міста Києва. А у 2023 році — до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

КМДА інформує, що, ймовірно, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного перенесли. За словами Марини Соловйової, археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили гетьмана.

До знищення у 1936 році Богоявленський собор був одним із найяскравіших зразків українських барокових гетьманських храмів. Його зображували на поштових листівках та світлинах.

Цегляний Богоявленський собор пов'язаний з іменами двох видатних діячів української історії – козацьких гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи.

Мурований собор спорудили в 1690–1695 роках як головний храм Києво-Братського монастиря. Споруду також згадують у більшості путівників Києвом XIX – початку XX століття, оскільки це був один із найпопулярніших столичних храмів.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.