У Великому Новгороді під час розкопок виявили монету князя Володимира Святославича

З тризубом на аверсі.

Про це 11 грудня повідомила прес-служба Інституту археології Російської академії наук.

На Софійській стороні Великого Новгорода російські археологи виявили під час розкопок рідкісну монету — срібник князя Володимира Святославича. Це друга монета, знайдена в Новгороді за всю історію розкопок. У 2010 році археологи знайшли перший "північний" срібняк під час робіт на Десятинному розкопі на Софійській стороні Великого Новгорода.

"Знахідка в Новгороді другого, найбільш раннього за часом виготовлення срібника Володимира, має надзвичайно важливе наукове значення. Вона розширює загальний ареал поширення давньоруських монет, свідчить про ранні контакти Новгорода та Києва, а також дає додаткову інформацію про перші десятиліття існування Новгорода, що дуже скупо відображено у письмових джерелах", — пояснив заступник директора ІА РАН Петро Гайдуков.

Срібник Володимира Святославича знайшов учений під час рятувальних розкопок, які розпочали навесні 2023 року у зв'язку з реконструкцією Морського центру капітана Варухіна. Восени та влітку під час розкопок знайшли велику кількість берестяних грамот, вислих печаток, у тому числі печатку Ярослава Ярославича, брата Олександра Невського, європейські та арабські монети.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.