У Великому Новгороді під час розкопок виявили монету князя Володимира Святославича

З тризубом на аверсі.

Про це 11 грудня повідомила прес-служба Інституту археології Російської академії наук.

На Софійській стороні Великого Новгорода російські археологи виявили під час розкопок рідкісну монету — срібник князя Володимира Святославича. Це друга монета, знайдена в Новгороді за всю історію розкопок. У 2010 році археологи знайшли перший "північний" срібняк під час робіт на Десятинному розкопі на Софійській стороні Великого Новгорода.

"Знахідка в Новгороді другого, найбільш раннього за часом виготовлення срібника Володимира, має надзвичайно важливе наукове значення. Вона розширює загальний ареал поширення давньоруських монет, свідчить про ранні контакти Новгорода та Києва, а також дає додаткову інформацію про перші десятиліття існування Новгорода, що дуже скупо відображено у письмових джерелах", — пояснив заступник директора ІА РАН Петро Гайдуков.

Срібник Володимира Святославича знайшов учений під час рятувальних розкопок, які розпочали навесні 2023 року у зв'язку з реконструкцією Морського центру капітана Варухіна. Восени та влітку під час розкопок знайшли велику кількість берестяних грамот, вислих печаток, у тому числі печатку Ярослава Ярославича, брата Олександра Невського, європейські та арабські монети.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.