У Рівному археологи розкопали садибу представника еліти часів Київської Русі

Охоронна археологічна служба завершила розкопки, що проводилися на західній околиці мікрорайону "Боярка" у Рівному.

Про це повідомила Спілка археологів України.

"Перед будівництво, ми маємо, згідно з законодавством, провести рятівні археологічні розкопки. Цього разу вони відбулися на території трьох поселень, що датовані добою Київської Русі. Вони тривали близько двох місяців та завершилися 8 жовтня 2023 року", – розповів Ярослав Погоральський, науковий співробітник ДП "НДЦ" Охоронна археологічна служба України".

Під час розкопок на території одного з поселень виявили залишки двору багатого представника місцевої еліти ХІІ – першої половини ХІІІ століть, в якій й було віднайдено багато дорогоцінних речей. Це була ділянка приблизно 100 на 100 метрів, проте територія значно більша. 

Ця садиба могла належати боярину, або княжому дружиннику тому, що це руїни печер, жител та господарських споруд, в яких був знайдений багатий непересічний матеріал, що непритаманний для звичайних поселень. 

Під час розкопок було знайдено велику кількість залізних предметів, уламків та предметів, які належать до спорядження вершника. Дружинники, мали коней, тому ці предмети можуть свідчити про те, що це ймовірно була садиба одного з них.

"Знайшли велику кількість уламків скляних браслетів, близько 50 штук. Таке явище дуже рідкісне для сільських поселень. А тут така велика колекція. Їх переважно привозили з Києва, тому могли собі це дозволити лише багаті міщанки того часу", – зазначив Ярослав Погоральський.

Крмі того, віднайшли ще кілька десятків уламків амфор, які використовувалися для зберігання та транспортування вина, що було лише доступне верхівці тогочасного суспільства. 

Всі знахідки будуть передані на зберігання у Рівненський обласний краєзнавчий музей. Гребінь вже відреставрований у Львові, склад стада знайдених тваринних кісток будуть визначати у Харкові, а уламки амфор та що у них було – у Німеччині, або Франції. 

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.