У Рівному археологи розкопали садибу представника еліти часів Київської Русі

Охоронна археологічна служба завершила розкопки, що проводилися на західній околиці мікрорайону "Боярка" у Рівному.

Про це повідомила Спілка археологів України.

"Перед будівництво, ми маємо, згідно з законодавством, провести рятівні археологічні розкопки. Цього разу вони відбулися на території трьох поселень, що датовані добою Київської Русі. Вони тривали близько двох місяців та завершилися 8 жовтня 2023 року", – розповів Ярослав Погоральський, науковий співробітник ДП "НДЦ" Охоронна археологічна служба України".

Під час розкопок на території одного з поселень виявили залишки двору багатого представника місцевої еліти ХІІ – першої половини ХІІІ століть, в якій й було віднайдено багато дорогоцінних речей. Це була ділянка приблизно 100 на 100 метрів, проте територія значно більша. 

Ця садиба могла належати боярину, або княжому дружиннику тому, що це руїни печер, жител та господарських споруд, в яких був знайдений багатий непересічний матеріал, що непритаманний для звичайних поселень. 

Під час розкопок було знайдено велику кількість залізних предметів, уламків та предметів, які належать до спорядження вершника. Дружинники, мали коней, тому ці предмети можуть свідчити про те, що це ймовірно була садиба одного з них.

"Знайшли велику кількість уламків скляних браслетів, близько 50 штук. Таке явище дуже рідкісне для сільських поселень. А тут така велика колекція. Їх переважно привозили з Києва, тому могли собі це дозволити лише багаті міщанки того часу", – зазначив Ярослав Погоральський.

Крмі того, віднайшли ще кілька десятків уламків амфор, які використовувалися для зберігання та транспортування вина, що було лише доступне верхівці тогочасного суспільства. 

Всі знахідки будуть передані на зберігання у Рівненський обласний краєзнавчий музей. Гребінь вже відреставрований у Львові, склад стада знайдених тваринних кісток будуть визначати у Харкові, а уламки амфор та що у них було – у Німеччині, або Франції. 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".