У Вишгороді знайшли артефакти Київської Русі

Під час Вишгородської археологічної експедиції дослідники виявили металевий ключ і налобну прикрасу для коня. Обидва предмети датуються XII століттям.

Про подію повідомила пресслужба Вишгородського історико-культурного заповідника.

"Наступного дня від початку роботи експедиції вийшли на рівень денної поверхні давньоруської доби. Оконтурено кілька господарських об'єктів XI — XII ст., подальша вибірка яких має надати цікаві результати. Серед нових індивідуальних знахідок — фрагмент кінської налобної прикраси — решми, а також залізний ключ XII ст.", - зазначили у заповіднику.

Раніше під час розкопок вдалося знайти середньовічну поясну накладку іноземного походження.

Вишгородська археологічна експедиція Вишгородського історико-культурного заповідника та Інституту археології НАН України відновила свою роботу кілька років тому. Дослідники розпочали розкопки на ділянці поблизу Музею гончарства ВІКЗ, вивчення якої має доповнити наявні відомості про планувальну структуру та матеріальну культуру княжого Вишгорода.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.